Головне управління ДПС у області за результатами розгляду звернення Підприємця про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє наступне.
Відповідно до звернення Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку 3 групи. Основний вид діяльності – 62.01 Комп’ютерне програмування.
Підприємець є власником і адміністратором браузерної багатокористувацької онлайн-гри. Гра працює виключно через мережу Інтернет: користувач реєструє обліковий запис і взаємодіє з грою через веббраузер.
У межах гри існує внутрішня ігрова одиниця обліку («платина»), яка використовується виключно всередині гри. За плату Підприємець надає користувачам право використати певну її кількість у межах свого облікового запису.
Істотні обставини цих операцій:
Послуга надається виключно дистанційно, у режимі реального часу, повністю автоматизовано, без участі Підприємця. Жодні товари не відвантажуються, фізичні носії не передаються, поштові чи кур’єрські відправлення відсутні.
Момент надання послуги — автоматичне зарахування відповідної кількості внутрішньоігрової одиниці на обліковий запис користувача одразу після підтвердження оплати банком.
Внутрішньоігрова одиниця не є грошима, електронними грошима, платіжним інструментом, цінним папером або віртуальним активом: вона не має обігу поза грою, не обмінюється на грошові кошти, не передається між користувачами й існує лише в межах облікового запису гри Підприємця.
Оплата приймається виключно в безготівковій формі – через інтернет-еквайринг АТ «Універсал Банк» (monobank). Користувач вводить реквізити платіжної картки на платіжній сторінці банку-еквайра. Підприємець не отримує і не зберігає реквізитів платіжних карток. Кошти зараховуються на поточний рахунок Підприємця, відкритий для здійснення підприємницької діяльності.
Готівкові розрахунки не здійснюються взагалі. Інші способи оплати відсутні.
Чи є описані операції, з надання за плату права використання внутрішньоігрової одиниці обліку в межах онлайн-гри, послугами в розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями?
Чи зобов’язаний Підприємець застосовувати реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій при здійсненні описаних розрахунків, якщо оплата приймається виключно в безготівковій формі через інтернет-еквайринг, а послуга надається виключно дистанційно через мережу Інтернет?
Чи поширюється на описані розрахунки звільнення, передбачене пунктом 14 статті 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями?
Якщо ні – то які саме ознаки описаних операцій не відповідають умовам цього пункту?
Оскільки поставлені податковому органу питання 1 – 3 за своєю суттю є подібними та стосуються права не застосовувати реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій встановленого пунктом 14 статті 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), відповідь на них надається одночасно.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановленого розділом ІІ Закону № 265.
Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
До таких винятків належить, зокрема встановлене у пункті 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання 1 – 3 повідомляємо, що в наведених у зверненні обставинах за умови проведення розрахунків за надані послуги, зокрема електронні, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО та/або ПРРО для Підприємця не є обов’язковим.
При цьому право не застосовувати РРО та/або ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.
Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Поряд із цим, підпунктом 14.1.565 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено таке поняття як електронні послуги, відповідно до якого ними є послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належить постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу.
Також, наведений пункт Кодексу містить виключення за яких вказані у ньому послуги не відносяться до електронних, зокрема, це:
постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги);
постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг.
Таким чином, за умови проведення розрахунків за надані електронні послуги (надання доступу до гри та права використання внутрішної ігрової одиниці обліку), що надаються / передаються виключно через мережу Інтернет без передачі матеріальних носіїв інформації – в контексті звернення) виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, з урахуванням усіх особливостей та виключень, визначених підпунктом 14.1.565 пункту 14.1статті 14 Кодексу, Підприємець може скористатися правом не застосовувати РРО та/або ПРРО відповідно норм пункту 14 статті 9 Закону № 265.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |