Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у 2025-2026 роках Товариство імпортувало комплектуючі для безпілотних систем зі сплатою ПДВ за ставкою 20% без застосування податкових пільг, передбачених пунктом 197.23 статті 197 розділу V, пунктом 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та частиною 8 статті 287 Митного кодексу України (далі – МКУ).
На момент ввезення ці товари не залучались до виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель і не постачалися безпосередньо державним замовникам у сфері оборони. Натомість імпортовані комплектуючі були та призначатимуться надалі для використання у власній господарській діяльності (дослідні та конструкторські розробки, проєктування та виготовлення дослідних зразків і нових модифікацій безпілотних літальних апаратів (далі – БПЛА)). Метою цих розробок є подальше серійне виробництво та реалізація БПЛА для отримання доходу.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи правомірно Товариство здійснювало сплату ПДВ у загальному порядку (без застосування пільги з ПДВ згідно з пунктом 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та пункту 197.23 статті 197 розділу V ПКУ та преференції 241) при імпорті комплектуючих до БпЛА, якщо ці товари ввозилися не в межах виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель та за відсутності державного замовника?
2) чи має право Товариство на включення сум ПДВ, сплачених при митному оформленні зазначених товарів, до складу податкового кредиту на загальних підставах?
3) чи має право Товариство на відшкодування податкового кредиту, сформованого за рахунок сплаченого ПДВ при митному оформленні зазначених товарів?
4) чи виникає у Товариства обов’язок із нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ при використанні цих комплектуючих у дослідних та конструкторських розробках, проектуванні та виготовленні дослідних зразків нових модифікацій БПЛА в межах власної господарської діяльності?
5) коли у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у разі використання імпортних комплектуючих до БПЛА в негосподарській діяльності?
6) чи зобов’язане Товариство подавати будь-які звіти до державних органів (в т. ч. до ДПС України та Державної митної служби) щодо цільового використання товарів, якщо митне оформлення здійснювалося без застосування звільнення від оподаткування (без застосування пільг)?
Разом з тим у зверненні не зазначено за якими кодами згідно з УКТ ЗЕД класифікуються товари, які були ввезені Товариством на митну територію України. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених у зверненні питань.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, МКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389), Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022) на території України введено воєнний стан. Указ № 64/2022 затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808).
Статтями 281, 282 МКУ визначено положення щодо тарифних пільг (тарифних преференцій) і звільнення від оподаткування митом (податкові пільги), а в розділі ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ зазначено товари, що тимчасово звільнені від оподаткування ввізним митом під час увезення на митну територію України та поміщення в митний режим імпорту
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ; операції з ввезення товарів.
Під ввезенням товарів на митну територію України розуміється сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (підпункт 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Відповідно до абзацу першого пункту 197.23 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою статті 287 розділу IX МКУ, та з першого постачання таких товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із законом, та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України.
Порядок ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 МКУ для використання у виробництві товарів оборонного призначення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 170 (далі – Постанова № 170).
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1255 внесені зміни до Постанови 170, які набрали чинності 09 жовтня 2025 року.
У разі нецільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 розділу IX МКУ, платник ПДВ збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає порушення, на суму податку, що мала бути сплачена у момент ввезення таких товарів чи нарахована за операціями із постачання таких товарів, сплачує пеню, нараховану відповідно до ПКУ, та несе фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність, встановлену ПКУ та законодавством України.
Звільнення від оподаткування, встановлене пунктом 197.23 статті 197 розділу V ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ.
Пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).
Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентується статтею 200 розділу V ПКУ.
Бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу V ПКУ).
Пунктом 200.4 статті 200 розділу V ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума, зокрема підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому, відповідно до пункту 200.41 статті 200 розділу V ПКУ платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.
Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Також, не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів / послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями (пункт 200.42 статті 200 розділу V ПКУ).
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 розділу V ПКУ).
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (пункт 200.8 статті 200 розділу V ПКУ).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до ПКУ (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V ПКУ).
Відповідно до пункту 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України (у тому числі шляхом переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту (у тому числі раніше поміщених в інші митні режими) складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) повітряних, наземних та водних безпілотних систем, котушок з волоконно-оптичним кабелем, активних засобів протидії технічним розвідкам, машин механізованого розмінування, а також систем зброї дистанційного керування та боєприпасів (які використовуються із безпілотними системами) (далі - товари), визначених абзацом першим пункту 927 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ, що ввозяться суб’єктами господарювання для використання у власній виробничій діяльності з виробництва, ремонту, модернізації товарів що класифікуються у товарних групах та товарних згідно з УКТ ЗЕД зазначених у цьому пункті.
Для цілей пункту 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених:
абзацом двадцять сьомим пункту 927 розділу XXI МКУ, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, якщо такі товари ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту платниками для використання у власній виробничій діяльності з виробництва, ремонту, модернізації:
повітряних, наземних та водних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90, 93 та товарних позиціях 8806, 8906 згідно з УКТ ЗЕД;
котушок з волоконно-оптичним кабелем:
для постачання у виробництво, ремонт, модернізацію безпілотних систем, зазначених в абзаці другому цього пункту;
для постачання Збройним Силам України, а також іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, правоохоронним та розвідувальним органам, органам спеціального призначення з правоохоронними функціями, на яких Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави, для використання у безпілотних системах, зазначених в абзаці другому цього пункту.
У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.
Не вважається нецільовим використанням зазначених у цьому пункті товарів, якщо такі товари, зокрема, постачаються виробниками повітряних, наземних та водних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90, 93 та товарних позиціях 8806, 8906 згідно з УКТ ЗЕД, виробниками активних засобів протидії технічним розвідкам, що класифікуються у товарних позиціях 8517, 8525, 8543 згідно з УКТ ЗЕД, Збройним Силам України та іншим утвореним відповідно до закону військовим формуванням, правоохоронним та розвідувальним органам, органам спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави, для ремонту, модернізації раніше реалізованих такими виробниками повітряних, наземних та водних безпілотних систем, активних засобів протидії технічним розвідкам. У разі такого постачання виробник цих повітряних, наземних та водних безпілотних систем, активних засобів протидії технічним розвідкам зобов’язаний зазначити у звіті, що подається ним до митного органу відповідно до абзацу десятого пункту 927 розділу XXI МКУ, перелік та кількість таких товарів, поставлених ним протягом звітного кварталу.
На запит контролюючого органу, визначеного підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу ІІ ПКУ, митний орган за місцем розташування підприємства, яким для виробництва та/або ремонту безпілотних систем, активних засобів протидії технічним розвідкам, а також машин механізованого розмінування ввезено товари, операції із ввезення на митну територію України яких звільнено від оподаткування податком на додану вартість відповідно до цього пункту, надає протягом 10 робочих днів інформацію про обсяги ввезення таких товарів та копії отриманих звітів про результати їх використання.
Звільнення від оподаткування ПДВ, встановлене пунктом 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
Враховуючи викладене, виходячи з аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Питання правомірності оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів на митну територію України не належить до компетенції ДПС.
Що стосується звільнення від оподаткування ПДВ: відповідно до абзацу першого пункту 197.23 статті 197 розділу V ПКУ звільняються операції з першого постачання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 розділу IX МКУ, на митній території України за умови, що такі товари:
ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту виключно для використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, замовником яких є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України;
класифікуються за відповідними кодами товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД, вказаними у частині восьмій статті 287 розділу IX МКУ;
не мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
З питання надання роз’яснення щодо застосування режиму звільнення від сплати ПДВ при ввезенні на митну територію України комплектуючих для БПЛА які ввозилися не в межах виконання державних контрактів у сфері оборони та за відсутності державного замовника
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60