Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5597/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, на виконання статутних завдань Громадською організацією (зокрема, п. 10.9 Статуту щодо права провадити благодійну діяльність та п. 3.2.21 щодо надання благодійної допомоги за рахунок донорів) було укладено Субгрантову угоду (далі – Угода) з БО « » (далі – Фонд) (ознака неприбутковості 0036).

Відповідно до умов цієї Угоди, виплати здійснюються в рамках масштабного міжнародного гуманітарного проєкту. Як зазначено у п. 2.1, 3.3 Угоди, проєкт фінансується міжнародним фінансовим донором – ,  , через Договір про Грант із Лідером Консорціуму ( ) –. Фонд виступає Грантоотримувачем та здійснює субгрантування і координацію Громадської організації, яка є безпосереднім субгрантоотримувачем.

Предметом угоди (п. 1.1, 1.2, 4.1 Угоди) є надання цільового субгранту для реалізації Компоненту проєкту, що полягає у здійсненні добровільної безкорисливої (неприбуткової) гуманітарної діяльності в інтересах суспільства у вигляді виплати багатоцільової грошової допомоги бенефіціарам.

Предметом Угоди не є отримання прибутку жодною із Сторін. Бюджет та сума субгранту (п. 3.3, 4.2 Угоди): Загальний бюджет Компоненту Проєкту складає ,00 доларів США (USD). Фінансування перераховується на окремий банківський рахунок Громадської організації у безготівковій формі в національній валюті України (гривні). Терміни реалізації (п. 3.3 Угоди): з 01 травня 2026 року по 30 квітня 2027 року.

Проєкт спрямований на підтримку найбільш вразливих домогосподарств через надання багатоцільової грошової допомоги фізичним особам у цільових громадах Чернігівської, Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей (п. 3.3 Угоди). Грошова допомога надається виключно цивільному населенню за такими стратегічними пріоритетами:

ГДП-1: особи, які проживають поблизу лінії фронту (у межах 0–50 км). Розмір допомоги складає  грн на особу (розрахована на 1 особу на 6 місяців, виходячи з щомісячного розміру виплати  грн на особу для часткового покриття базових гуманітарних потреб, виплачується одним платежем на родину).

ГДП-2: евакуйовані особи (обов'язкова або добровільна евакуація з небезпечних територій). Розмір допомоги складає  грн на особу (розрахована на 1 особу на 3 місяці, виходячи з щомісячного розміру виплати грн на особу, визначеного за методологією оцінки розриву в доходах (income gap), виплачується одним платежем на родину).

ГДП-3: особи, які постраждали внаслідок ракетних, безпілотних або артилерійських обстрілів. Розмір допомоги складає грн на особу.

Умови угоди не передбачають для кінцевих бенефіціарів (отримувачів допомоги) обов’язку надання звітів, чеків чи квитанцій про напрями витрачання коштів та дозволяє ім використовувати її на власний розсуд для забезпечення життєдіяльності без обов'язку.

Керуючись положеннями п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, відповідно до яких на період дії воєнного стану право визначати статус постраждалих осіб надано безпосередньо надавачу благодійної допомоги, Громадська організація розробила, затвердила та впровадила власну Стандартну операційну процедуру (СОП) з надання грошової допомоги. Цей внутрішній документ регламентує порядок визначення статусу отримувачів та включає такі обов'язкові етапи:

1. Ідентифікація домогосподарств, які мають право на допомогу здійснюється шляхом скорингового оцінювання вразливості домогосподарств, розробленого Робочою групою з питань надання грошової допомоги в Україні
(         ) та рекомендованого до використання гуманітарними організаціями в Україні.

2. Документальна верифікація здійснюється під час реєстрації бенефіціари зобов'язані надати оригінали або належним чином засвідчені копії документів. Для підтвердження особи та її статусу як постраждалої від агресії російської федерації (відповідно до пріоритету), Громадська організація збирає та архівує такий пакет документів: дійсний паспорт громадянина України (або ID-картка, або паспорт для виїзду за кордон); реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) усіх членів домогосподарства; свідоцтва про народження дітей; довідка з дійсними реквізитами українського банківського рахунку (IBAN) для здійснення виплат; для підтвердження проживання в зоні 0-50 км від лінії фронту (ГДП-1): витяг з реєстру територіальної громади, або акт щодо підтвердження факту проживання, виданий органом місцевого самоврядування (ОМС), або довідка ВПО з відповідним місцем реєстрації; для підтвердження статусу осіб, що постраждали від обстрілів (ГДП-3): офіційні списки постраждалих осіб, надані органами місцевого самоврядування; у разі законного представництва (отримання допомоги за іншу особу): нотаріально засвідчена довіреність або рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, а також документи, що посвідчують особу та РНОКПП представника.

3. Дедуплікація (запобігання подвійним виплатам) здійснюється Громадською організацією за допомогою спеціалізованої системи від. Перевірка здійснюється за РНОКПП та номерами паспортів.

4. Комісійне затвердження здійснюється спеціальною комісією у складі проєктного менеджера, CVA-менеджера та фахівця з моніторингу, яка перевіряє валідність зібраних документів і формує протокол, на підставі якого керівник Громадської організації видає наказ про затвердження фінального реєстру на виплату.

5. Благодійна допомога перераховується виключно у безготівковій формі на особисті гривневі рахунки (IBAN) верифікованих отримувачів.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є виплата Громадською організацією багатоцільової грошової допомоги (у сумах             грн та               грн на особу) за рахунок цільових міжнародних субгрантових коштів безготівковим шляхом на рахунки фізичних осіб діяльністю, що відповідає п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та такою, що не є підставою для виключення Громадської організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій, враховуючи наявність у Статуті організації пп. 3.2.21
та 10.9 щодо права здійснювати благодійну діяльність?

2. Чи є п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу самостійною спеціальною нормою щодо п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу?

3. Чи правомірно Громадська організація застосовує положення п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 та п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу до зазначених грошових виплат (у розмірі           грн або         грн), не включаючи їх до оподатковуваного доходу фізичних осіб та не утримуючи з них податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, за умови, що отримувачами такої допомоги є мешканці територій, де ведуться (велися) бойові дії, евакуйовані особи, а також особи із пошкодженим майном чи отриманими пораненнями внаслідок збройної агресії російської федерації?

4. Чи є достатнім для застосування норми п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (з урахуванням п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) документальне оформлення статусу постраждалих осіб, що здійснюється Громадською організацією відповідно до внутрішньої Стандартної операційної процедури (СОП), яка включає збір РНОКПП, паспортних даних, документів про місце реєстрації/проживання, проведення комісійної верифікації, дедуплікації через міжнародні системи (WFP) та затвердження платіжних реєстрів?

5. Чи правильно Громадська організація, виконуючи функції податкового агента, відображатиме зазначені неоподатковувані виплати грошової допомоги у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, із застосуванням ознаки доходу «169»?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові основи благодійної діяльності в Україні, у тому числі створення, формування та здійснення діяльності благодійних організацій, визначено Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073).

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

При цьому благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Щодо другого - четветого питань

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено ст. 165 Кодексу.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається, зокрема:

сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням п. 170.7 ст. 170 Кодексу іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам (п.п. «в» п.п. 165.1.4 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073 на користь, зокрема, фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Також вказані доходи для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Особливості оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі –благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Відповідно до п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, зокрема:

у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою 18 відсотків, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб (далі – Перелік № 653)

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до його припинення або скасування положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками на користь фізичних осіб, які зазначені у абзаці четвертому п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 25 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому для підтвердження статусу зазначених осіб надаються, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують місце реєстрації на території, де проводяться (проводилися) бойові дії згідно із затвердженим Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, довідка внутрішньо переміщеної особи, якщо особи вимушено покинули місце проживання тощо.

Водночас, якщо благодійна допомога надається Товариством на користь фізичних осіб, які не зазначені у п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, тобто не підтвердили свій правовий статус, або вказана допомога використана фізичними особами на інші потреби, ніж визначені Переліком № 653, то таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу порядок оподаткування якої здійснюється відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу.

Разом з цим наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.

Щодо п’ятого питання

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податковий Розрахунок ЮО до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок ЮО подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Форма Розрахунку ЮО і Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового Розрахунку (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.

Відображення показників у Додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО визначено п. 4 підрозділу 2 розділу IІ Порядку.

Так, відповідно до п. 4 підрозділу 2 розділу IІ Порядку в Додатку 4 ДФ до Розрахунку ЮО у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку за ознакою доходу:

«169» - сума благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір.

Щодо першого питання

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначаються в Законі України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами) (далі – Закон № 1192).

Згідно з п. 2 ст. 1 Закону № 1192, гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Законодавство України про гуманітарну допомогу, як встановлено ст. 2 Закону № 1192, складається із Закону № 5073, Закону № 1192, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, у межах переліку відповідно до п. 5 ст. 1 Закону № 1192.

Набувачами гуманітарної допомоги виступають фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є», «і» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 (п. 6 ст. 1 Закону № 1192).

Підстави для здійснення гуманітарної допомоги, її розподілу, перерозподілу, передачі іншим набувачам встановлено ст. 3 Закону № 1192.

Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються в ст. 11 Закону № 1192.

Зазначаємо, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність, як встановлено в частині четвертій ст. 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Питання порядку визнання наданої допомоги гуманітарною та проведення операцій з такою допомогою належать до компетенції Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Щодо перебування громадської організації у статусі неприбуткових організацій

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Перелік підприємств, установ та організацій, які за умови їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, можуть бути віднесені, зокрема, громадські об’єднання, благодійні організації.

Порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (зі змінами) (далі – Закон № 4572).

Згідно зі ст. 1 Закону № 4572, громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Громадські об’єднання утворюються і діють відповідно до принципів, визначених ст. 3 Закону № 4572, один з яких полягає у відсутності майнового інтересу їх членів (учасників) щодо права на частку майна громадського об'єднання і такі члени (учасники) не відповідають за зобов’язаннями такого громадського об'єднання. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Статтею 11 Закону № 4572 визначено відомості, які має містити статут громадського об’єднання, зокрема: відомості про мету (цілі) та напрями діяльності такого об’єднання; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна гр