Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2026 р. № 5645/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

      Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (  ) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомила, що є фізична особа - підприємець з 30.06.2026 перебував на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку), з 01.07.2026 перебуває на загальній системі оподаткування, а з 05.08.2026 зареєстрований платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) (індивідуальний податковий номер платника ПДВ (  ).

Таким чином, до 05.08.2026 платник податків не був платником ПДВ, і питання застосування звільнення від оподаткування, передбаченого п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексом, виникло у платника податків вперше - з дати реєстрації платником цього податку.

Платник податків провадить господарську діяльність у сфері охорони здоров’я на підставі чинної ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на провадження господарської діяльності з медичної практики (рішення про видачу ліцензії - наказ МОЗ України від 16.01.2026 № 61), що підтверджується Витягом з відомостей Ліцензійного реєстру МОЗ з медичної практики.

Місце провадження діяльності: (  ); вид діяльності - медична практика за спеціальністю фахівців з реабілітації: фізична терапія, ерготерапія.

Платник податків здійснює діяльність виключно у сфері медичної практики та надає пацієнтам медичну і реабілітаційну допомогу, спрямовану на відновлення, підтримання та покращення функціонального стану, рухової та функціональної спроможності, зокрема при порушеннях опорно-рухового апарату.

Усі послуги надаються виключно як складові медичної та реабілітаційної допомоги конкретному пацієнту - за результатами первинного реабілітаційного обстеження, з урахуванням стану здоров’я пацієнта, виявлених функціональних порушень і реабілітаційних потреб, у межах визначених цілей реабілітації та індивідуального реабілітаційного плану, за медичними показаннями.

У межах зазначених у ліцензії спеціальностей платник податків надає, зокрема: первинне реабілітаційне обстеження та оцінювання функціонального стану пацієнта із застосуванням Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) зі складанням індивідуального реабілітаційного плану; фізичну терапію та кінезітерапію; лікувальний (реабілітаційний) масаж і мануальні техніки; лікувальне кінезіотейпування та інструментальну мобілізацію м’яких тканин; фізичну терапію при порушеннях постави, деформаціях стоп та порушеннях ходи. Усі зазначені інтервенції призначаються фізичним терапевтом за результатами оцінювання функціонального стану пацієнта, є складовими реабілітаційної допомоги та надаються за медичними показаннями в межах індивідуального реабілітаційного плану.

Замовниками (отримувачами) послуг є фізичні особи - пацієнти. Водночас не виключається укладення договорів, за якими замовником та платником за послуги, що надаються фізичним особам, виступає юридична особа або інший суб’єкт господарювання (роботодавець пацієнта, страхова компанія).

Платник податків не має наміру застосовувати звільнення від оподаткування до будь-яких послуг, що не охоплюються ліцензією або підпадають під винятки, визначені абзацами «а»-«о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексу.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи належить фізична особа - підприємець (  ), який отримав ліцензію МОЗ України на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю фахівців з реабілітації (фізична терапія, ерготерапія), до кола суб’єктів, операції яких з постачання послуг з медичного обслуговування населення звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексу?

2. Чи є для цілей застосування п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексу достатньою підставою для звільнення від оподаткування ПДВ наявність у платника податків чинної ліцензії МОЗ України на провадження медичної практики за спеціальністю фахівців з реабілітації, якщо фактично надані послуги за своїм змістом є медичною та реабілітаційною допомогою?

3. Чи є для цілей застосування п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексу самостійною підставою для відмови у звільненні від оподаткування ПДВ та обов’язкового нарахування податкових зобов’язань за ставкою 20 відсотків те, що платник податків не є юридичною особою, а є фізичною особою - підприємцем - з урахуванням п. 5.3 ст. 5, п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 Кодексу?

4. Чи зберігається право на застосування звільнення у разі, коли послуги фактично надаються фізичним особам - пацієнтам, проте замовником та платником за такі послуги за договором виступає юридична особа або інший суб’єкт господарювання (роботодавець пацієнта, страхова компанія)?

5. Чи правильно розуміє платник податків, що передбачений абзацом «б» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексу виняток щодо «масажу для зміцнення здоров’я дорослого населення, корекції осанки тощо» стосується масажу оздоровчого (загальнозміцнюючого) характеру і не поширюється на лікувальний (реабілітаційний) масаж, який є складовою реабілітаційної допомоги, призначається фізичним терапевтом та надається за медичними показаннями в межах індивідуального реабілітаційного плану?

6. Які документи є достатніми в розумінні п. 44.1 ст. 44 Кодексу для підтвердження права на застосування звільнення, передбаченого п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, за операціями платника податків: ліцензія, медична документація, результати оцінювання за МКФ, індивідуальний реабілітаційний план, направлення лікаря, записи фізичного терапевта чи інші документи?

7. Чи вимагають норми Кодексу (зокрема п. 44.1 ст. 44 та п. 201.1 ст. 201 Кодексу) зазначення у первинних документах та податковій накладній конкретної назви реабілітаційної інтервенції та її медичної мети для підтвердження права на звільнення від оподаткування ПДВ за п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Кодексу?

Щодо першого-четвертого, шостого та сьомого питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до п. 5.1 - 5.3 ст. 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі ст. 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (далі – Закон № 2801) заклад охорони здоров'я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Положеннями ст. 17 Закону № 2801 визначено, що провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.

Перелік закладів охорони здоров'я затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.

Відповідно до вимог п. 15 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу).

Відповідно до п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу визначено, що операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» - «о» п.п. 197.1.5 п.197.1 ст. 197 розділу V Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що положення п.п. 197.1.5
п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу застосовуються виключно до операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) безпосередньо закладами охорони здоров'я. Тобто, якщо зазначені операції надаються фізичними особами – підприємцями, то такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ, незалежно від наявності у фізичної особи – підприємця ліцензії.

Для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) мають виконуватися наступні умови:

такі послуги надаються закладами охорони здоров'я;

наявна ліцензія на постачання таких послуг;

такі послуги не перераховані у п.п. «а» - «о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу.

Якщо не дотримана хоча б одна із зазначених умов, операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку, визначеному розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу, за ставкою 20 відсотків.

Одночасно зауважуємо, що з питання складання (оформлення) первинних документів доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо п’ятого питання

З порушеного питання, доцільно звернутися за роз’ясненням до Міністерства охорони здоров’я України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.