Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2026 р. № 5646/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (друга група єдиного податку), здійснює господарську діяльність з перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті загального користування територіальної громади на підставі договору із перевезення автомобільним транспортом. Платнику податків запропоновано підписати тристоронній договір про організацію та обслуговування електронних систем у громадському транспорті міської територіальної громади на міських та приміських автобусних маршрутах (далі – Договір), сторонами якого є виконавчий комітет міської ради, визначений в договорі як Організатор (далі – Організатор), ТОВ «(  ) » визначений в договорі як Оператор (далі - Оператор) та платник податків як перевізник. Згідно із текстом договору оплата проїзду здійснюється як безготівково  (електронний квиток), так і готівкою  (паперовий квиток). Кошти від обох способів оплати акумулюються на окремому рахунку, відкритому в банку на ім’я Оператора. Зазначені кошти не є доходом Оператора. Оператор щоденно перераховує кошти фізичній особі - підприємцю пропорційно фактично виконаній роботі з перевезення пасажирів за попередній звітний період за мінусом комісійної винагороди Оператора за обслуговування системи. Також, Договором передбачено, що сторони не ведуть спільної діяльності, спільного бухгалтерського та податкового обліку за результатами його виконання, а  комісійна винагорода є доходом виключно Оператора від його власної діяльності та безпосереднім споживачем (замовником) послуги з перевезення є пасажир, який сплачує проїзд згідно із публічним договором перевезення. Оператор є платником на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію на наступних питань:

1. Чи вважається (відповідно до договору) акумулювання коштів від оплати проїзду пасажирами на рахунку оператора з подальшим перерахуванням коштів фізичній особі - підприємцю за мінусом комісійної винагороди Оператора наданням фізичною особою - підприємцем послуги юридичній особі – платнику податку на загальних підставах у розумінні п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, з урахуванням того, що безпосереднім споживачем послуги перевезення є пасажир (населення)?
2. Чи зберігає фізична особа - підприємець право перебування на другій групі спрощеної системи оподаткування у разі укладення такого Договору, чи наведені фактичні обставини вимагають переходу на іншу групу єдиного податку (зокрема третю)?
3. Чи підпадає описана діяльність з отримання коштів через рахунок Оператора під обмеження пп. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу щодо заборони діяльності у сфері фінансового посередництва?

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особисті немайнові та майнові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства (частина перша ст. 627 ЦКУ).

Статтею 626 ЦКУ визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому відповідно до частини першої ст. 627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення,

комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Враховуючи викладене, оскільки умовами тристороннього договору, укладеного між фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку «Перевізник», Виконавчим комітетом міської ради «Замовник» та юридичною особою «Оператор», передбачено, що Перевізник користується послугами Оператора в частині отримання коштів від Оператора, а також надає послуги з пасажирських перевезень населенню, то такий платник єдиного податку має право перебувати на другій групі спрощеної системи оподаткування, за умови дотримання інших вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.