Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2026 р. № 5660/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства надісланого листом Головного управління щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу пального, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що є власником залізничних вагонів-цистерн, а також планує залучати залізничні вагони-цистерни від інших суб'єктів господарювання на умовах оренди з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а саме:

- здійснювати перевантаження пального в зазначені цистерни з цистерн, які надходять на територію України згідно імпортних контрактів після митного очищення товару та випуску у вільний обіг;

- здійснювати перевезення пального територією України з метою подальшого продажу кінцевому споживачу або передачі на зберігання на відповідний стаціонарний акцизний склад;

- здійснювати транспортування з місця перевантаження пального на нафтобази з метою подальшої передачі на зберігання.

У зв’язку з чим, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважаються власні чи орендовані залізничні вагони-цистерни Товариства пересувними чи стаціонарними акцизними складами під час перебування чи транспортування в них власного пального Товариства на території України чи, та чи є Товариство розпорядником таких складів?

2. Чи зобов’язане Товариство отримувати додаткову ліцензію на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі або ліцензію на право зберігання пального при здійсненні господарських операцій за наступними напрямками?

Уточнено, що фізичний перелив пального з вагонів-цистерн іноземного перевізника/постачальника у власні вагони-цистерни чи орендовані залізничні вагони-цистерни здійснюватиметься або на під’їзних залізничних коліях (естакаді) третьої сторони (організації, яка надає виключно технічні послуги з перекачування та не є розпорядником стаціонарного акцизного складу) або на коліях «Укрзалізниці». З власних вагонів-цистерн чи орендованих залізничних вагонів-цистерни на території третьої сторони (організації, яка надає виключно технічні послуги з перекачування та не є розпорядником стаціонарного акцизного складу) відбуватиметься процес послідовного розвантаження залізничного вагона в автомобілі покупців який може тривати більше однієї доби (у зв’язку з графіком підходу автотранспорту).

3. Чи зобов’язане Товариство, отримувати додаткову ліцензію на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі або ліцензію на право зберігання пального, якщо господарська діяльність буде здійснюватися за такими напрямками?

Уточнено, що фізичний перелив пального з вагонів-цистерн іноземного перевізника/постачальника у власні вагони-цистерни чи орендовані вагони-цистерни здійснюватиметься або на під’їзних залізничних коліях (естакаді) третьої сторони (організації, яка надає виключно технічні послуги з перекачування та не є розпорядником стаціонарного акцизного складу) або на коліях Укрзалізниці з метою подальшого транспортування залізницею в межах України та їх подальшого розвантаження на стаціонарні акцизні склади зберігачів (третіх осіб) або ж з метою подальшого транспортування залізницею на території третьої сторони (організації, яка надає виключно технічні послуги з перекачування та не є розпорядником стаціонарного акцизного складу) де відбуватиметься процес послідовного розвантаження залізничного вагона в автомобілі покупців.

4. Які особливості реєстрації акцизних накладних при задіянні у господарській діяльності залізничних цистерн?

5. Протягом якого максимального строку (у днях) з моменту прибуття вагона-цистерни на станцію призначення перебування в ньому пального вважається виключно транспортуванням (технологічним переміщенням) і не прирівнюється до зберігання пального у розумінні Кодексу та Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817)?

6. Чи встановлено нормами Кодексу чи іншими нормативно-правовими актами конкретні часові обмеження (тривалість у днях чи годинах) для здійснення технологічного процесу переливу (перевалки) пального з вагонів-цистерн іноземного постачальника у власні/орендовані вагони-цистерни, або безпосередньо з вагонів-цистерн в автомобільні цистерни покупців?

 

Щодо питання 1

Відповідно до підпункту «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (у тому числі автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (підпункту 14.1.6¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.2241 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу пересувного – це, зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб, реалізує або зберігає пальне; ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу.

У разі, якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку з реалізації пального, власником пального у вагонах-цистернах та здійснює його переміщення та/або зберігання, то такий вагон-цистерна є акцизним складом пересувним, а платник податків є розпорядником акцизного складу пересувного.

 

Щодо питань 2 та 3

Відповідно до частини 2 статті 28 суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Частиною 1 статті 29 Закону № 3817 встановлено, що оптова торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Згідно з пунктом 48 частини першої статті 1 Закону № 3817 місце зберігання пального - об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування.

Пунктом 49 частини першої статті 1 Закону № 3817 встановлено, що місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання.

Місце оптової торгівлі пальним - об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання пального, у тому числі для змішування пального або змішування пального і добавок (присадок) до пального, та оптової торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування. Місце оптової торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем оптової торгівлі пальним (пункт 50 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Відповідно до частини шостої статті 29 Закону № 3817 оптова торгівля пальним за відсутності місць оптової торгівлі здійснюється:

з місця/в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, в якому ліцензіат здійснює придбання та/або отримує послуги із зберігання пального, за умови що відпуск пального здійснюється суб’єктом господарювання, який отримав відповідно ліцензію на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним у такому місці;

у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне.

Отже, суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, без отримання додаткових ліцензій на право здійснення діяльності з пальним може здійснювати виключно діяльність, зазначену частиною шостою статті 29   Закону № 3817.

 

Щодо питання 4

Відповідно до підпункту 14.1.6¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу кожен транспортний засіб, в якому переміщується або зберігається пальне, є акцизним складом пересувним.

Розпорядником такого акцизного пересувного складу є суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального.

Відповідно до підпункту 14.1.224¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу при переході від одного суб’єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового;

Згідно з підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Акцизна накладна складається у день ввезення пального на митну територію України та у день реалізації при кожній повній або частковій операції з реалізації (пункт 231.3 статті 231 Кодексу).

Терміни реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних встановлено пунктом 231.6 статті 231 Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Операції з фізичної передачі пального з акцизного складу на акцизний склад пересувний, з акцизного складу пересувного на інший акцизний склад пересувний, з акцизного складу пересувного на акцизний склад у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є операціями з реалізації пального. Відповідно на кожну таку операцію складається окрема акцизна накладна, яка реєструється у терміни, встановлені пунктом 231.6 статті 231 Кодексу.

Складання та заповнення акцизних накладних форми «П» здійснюється відповідно до розділів I - II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524.

Згідно з пунктом 11 розділу I Порядку № 729 в акцизних накладних, розрахунках коригування акцизної накладної зазначається двосимвольний код типу транспортного засобу відповідно до Класифікатора видів транспорту, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня  2018 року № 541).

Відповідно до пункту 25 розділу II Порядку № 729 в акцизній накладній зазначаються, зокрема, реквізити акцизного складу пересувного, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне:

уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави, двосимвольний код типу транспортного засобу (автомобільного, залізничного, повітряного, морського, річкового, трубопровідного), з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, та дані про місткість ємності (секцій), з якої (яких) здійснено фізичне відвантаження (відпуск) пального (загальна місткість; кількість секцій; місткість секцій, з яких здійснено відвантаження (відпуск) пального, на обсяги якого виписана акцизна накладна).

У разі, якщо пальне відвантажується (відпускається) з причепа/напівпричепа, зазначаються реквізити такого причепа/напівпричепа як акцизного складу пересувного.

Згідно з пунктом 26 розділу II Порядку № 729 в акцизній накладній зазначаються реквізити акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який фізично відвантажене (отримане) пальне:

уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави, двосимвольний код типу транспортного засобу (автомобільного, залізничного, повітряного, морського, річкового, трубопровідного), на який фізично відвантажене (отримане) пальне, та дані про місткість ємності (секцій), в яку (які) здійснено фізичне відвантаження (отримання) пального (загальна місткість; кількість секцій; місткість секцій, в які здійснено відвантаження (отримання) пального, на обсяги якого виписана акцизна накладна).

У разі, якщо пальне відвантажується (отримується) у причеп/напівпричеп, зазначаються реквізити такого причепа/напівпричепа як акцизного складу пересувного.

 

Щодо питань 5 та 6

Згідно з пунктом 56 частини першої статті 1 Закону № 3817 зберігання пального – це діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).

Якщо транспортний засіб використовується для переміщення пального, а не його зберігання певний час у певному місці, де наявні об’єкти оподаткування, обов’язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому транспортному засобі у Товариства не виникає. При цьому  Законом № 3817 не встановлено граничний термін, до спливу якого перебування пального у вагоні-цистерні не вважається зберіганням пального.

Кодексом та Законом № 3817 не встановлено конкретних часових обмежень для здійснення технологічного процесу переливу пального з вагонів у вагони або з вагонів у автоцистерни.

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики  від 20.05.2008 № 281/171/578/155 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня   2020 року № 507, Міністерство енергетики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.

Отже, з питань щодо часових обмежень для здійснення технологічного процесу переливу пального доцільно звернутися до Міністерства енергетики України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.