Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні Товариство здійснює господарську діяльність у сфері міжнародних автомобільних перевезень пасажирів.
Для безпосереднього здійснення таких перевезень Товариство залучає штатних працівників – водіїв автотранспортних засобів, які здійснюють міжнародні поїздки за визначеними Товариством маршрутами та на транспортних засобах, що використовуються Товариством у його господарській діяльності.
У разі направлення працівника – водія у службове відрядження за межі України, Товариство оформлює таке відрядження відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому визначаються працівник, місце та строк відрядження, транспортний засіб, на якому здійснюється поїздка, а також розмір добових витрат.
Зокрема, наказом (розпорядженням) Товариства від № водія автотранспортних засобів направлено у службове відрядження до м. Будапешт (Угорщина), строком на один календарний день – 2026 року. Цим же наказом визначено розмір добових витрат працівника.
Водночас специфіка таких відряджень полягає в тому, що працівник – водій не здійснює поїздку до місця відрядження як пасажир залізничного, авіаційного чи іншого транспорту, а сам керує транспортним засобом, на якому Товариство здійснює міжнародне пасажирське перевезення. Відповідно, у такого працівника відсутні окремі проїзні документи на власний проїзд до місця відрядження та у зворотному напрямку.
Для документального підтвердження фактичного перетинання державного кордону працівниками – водіями та транспортними засобами Товариство отримує офіційну інформацію митного органу.
Так, у відповідь на лист Товариства митниця надала інформацію щодо перетину кордону транспортними засобами Товариства за 2026 року. У наданій інформації щодо кожного відповідного перетину зазначаються, зокрема, напрямок перетину кордону, дата та точний час перетину, прізвище, ім'я та по батькові водія, а також державний реєстраційний номер транспортного засобу.
Таким чином, застосовувана Товариством модель документального оформлення дозволяє співвіднести конкретне службове відрядження працівника, оформлене наказом (розпорядженням) роботодавця, з офіційними відомостями державного органу про фактичне перетинання цим працівником державного кордону України на визначеному транспортному засобі.
Відповідно, наказ (розпорядження) про відрядження підтверджує підставу направлення працівника у службове відрядження та визначений роботодавцем строк такого відрядження, а офіційна інформація митного органу дозволяє встановити фактичне перетинання працівником державного кордону, напрямок такого перетину, а також відповідні дату і час.
При цьому відмітки про перетинання державного кордону у паспортному документі працівника не проставляються автоматично при кожному перетині кордону, а окремі проїзні документи у працівника – водія з огляду на характер виконуваної ним поїздки відсутні.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:
1. Чи є наказ (розпорядження) роботодавця про направлення працівника у закордонне службове відрядження та офіційна інформації митного органу про перетин таким працівником державного кордону України, яка містить відомості про напрямок, дату і час перетину кордону, прізвище, ім'я та по батькові водія та державний реєстраційний номер транспортного засобу, достатнім документальним підтвердженням фактичного перебування працівника у відрядженні та його тривалості для цілей застосування п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу?
2. Чи є достатнім для застосування передбаченої п.п. 165.1.11 п. 1 65. 1 ст. 165 та п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу пільги щодо не включення добових витрат до оподатковуваного доходу працівника документальне оформлення закордонного службового відрядження сукупністю документів, зазначених у питанні 1, за умови що розмір добових не перевищує встановленого Кодексом граничного розміру?
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених цим Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону України від 05 листопада 2009 року № 1710-VI «Про прикордонний контроль» (далі – Закон № 1710) пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.
У відповідності до п. 1 частини третьої ст. 12 Закону № 1710 відмітки про перетинання державного кордону не проставляються у паспортних документах громадян України, за винятком випадків їх особистого звернення з метою проставлення такої відмітки.
Щодо першого та другого питань
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно із п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема. кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:
сума надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Оподаткування суми надміру витрачених коштів / електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк визначено п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Зазначені в абзаці другому п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.
До підтвердних документів належать:
транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);
документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;
документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;
документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;
інші документи, що засвідчують вартість витрат.
До оподатковуваного доходу не включаються також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження,
а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби), зокрема:
виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України.
Сума добових визначається в разі відрядження:
у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.
Враховуючи викладене, фактична кількість днів перебування у відрядженні фізичної особи (працівника) визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні, зокрема відміток прикордонних служб про перетин кордону, офіційна довідка про перетин державного кордону, видана Державною прикордонною службою України (далі – Довідка), тощо.
Одночасно зауважуємо, що відповідно до положень Закону № 1710 фізична особа, у паспортних документах якої при перетині державного кордону України не були проставлені відмітки «в’їзд» та «виїзд», то така особа має право звернутися до Державної прикордонної служби України з метою проставлення таких відміток.
За відсутності документальних доказів перебування особи у відрядженні, зокрема відміток прикордонних служб про перетин кордону або Довідки, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
______________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |