Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2026 р. № 5652/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення
(…) (далі – Товариство) (…), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що Товариство має представництво в Китайській Народній Республіці та створює аналогічне представництво в Республіці Польща.

Обидва представництва є відокремленими підрозділами Товариства без статусу юридичної особи, які здійснюють виключно представницькі, інформаційні, координаційні та допоміжні функції в інтересах Товариства. Представництва не здійснюють господарської діяльності, не мають права отримувати дохід від такої діяльності та не створені з метою отримання прибутку.

Представництва самостійно ведуть кадровий та бухгалтерський облік працівників, виступають їх безпосереднім роботодавцем, укладають трудові договори відповідно до законодавства держави місцезнаходження представництва, самостійно нараховують і виплачують заробітну плату працівникам та утримують і сплачують податки, збори та інші обов’язкові платежі відповідно до законодавства держави перебування.

Працівники перебувають у штаті відповідного представництва, виконують трудові обов’язки виключно на території Китайської Народної Республіки та Республіки Польща та фактично перебувають на території відповідної держави понад 183 дні протягом податкового року. Заробітна плата працівникам нараховується та виплачується безпосередньо представництвом у державі його місцезнаходження. Товариство не нараховує та не виплачує таким працівникам заробітну плату.

Керівник представництва перебуває у штаті відповідного представництва та виконує трудові обов’язки виключно на території місцезнаходження представництва. Трудовий договір з керівником представництва укладається від імені представництва. Такий трудовий договір підписується генеральним директором Товариства як уповноваженим представником засновника представництва. Заробітна плата керівнику представництва нараховується та виплачується безпосередньо представництвом за рахунок коштів представництва. Представництво самостійно здійснює утримання та сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством держави його місцезнаходження. Керівник представництва здійснює свої повноваження на підставі довіреності, виданої Товариством, для представлення інтересів Товариства на території відповідної держави.

У всіх зазначених випадках Товариство здійснює лише функціонування діяльності представництва та не здійснює безпосереднього нарахування або виплати заробітної плати працівникам чи керівнику представництва.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи є Товариство податковим агентом щодо доходів у вигляді заробітної плати працівників та керівників представництв у Китайській Народній Республіці та Республіці Польща, якщо такі особи перебувають у штаті відповідного представництва, виконують трудові обов’язки за межами України, а заробітна плата нараховується виплачується та оподатковується представництвом відповідно до законодавства держави його місцезнаходження, у т. ч. у випадку, коли керівник представництва призначається Товариством та здійснює свої повноваження на підставі довіреності, виданої Товариством?

2. Чи зобов’язані працівники або керівник представництва, які є податковими резидентами України, самостійно подавати до контролюючих органів України податкову декларацію про майновий стан і доходи щодо заробітної плати, нарахованої та виплаченої представництвом за межами України та оподаткованої відповідно до законодавства держави місцезнаходження представництва?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поняття «відокремлені підрозділи» з метою оподаткування вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (частина друга ст. 95 ЦКУ).

Представництво не є юридичною особою. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя ст. 95 ЦКУ).

Керівники педставництв призначаються юридичними особами і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими пдрозділами якої є такі представництва (частина четверта ст. 95 ЦКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є:

фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу);

фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексу);

податковий агент (п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо Товариство уповноважило Представництва, які розташовані на території Китайської Народної Республіки та Республіки Польща, виконувати функцію щодо нарахування та виплати доходу у вигляді заробітної плати фізичним особам – працівникам – резидентам України, то такий дохід у розумінні Кодексу є іноземним доходом, який включається до загального річного оподатковуваного доходу платників податків з відповідним оподаткуванням. При цьому обов’язку щодо виконання функції податкового агента в частині нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору у Товариства
не виникає.

Оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім випадків, визначених цим підпунктом.

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

При цьому фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Одночасно зауважуємо, що враховуючи викладене метою уникнення неоднозначного тлумачення норм чинного законодавства будь-які висновки стосовно оподаткування конкретних операцій платника податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються, зокрема положень про Представництва, трудових договорів тощо.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.