Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.09.2026 р. № 5664/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку відображення у податковій звітності збитків від втрат майна внаслідок ракетного обстрілу та, керуючись п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, збройні сили російської федерації завдали ракетного удару по цивільному об'єкту - складському комплексу Товариства, де перебували на відповідальному зберіганні його товарно-матеріальні цінності.

Cкладські приміщення, інженерні мережі й складське обладнання знищено повністю. Повністю знищено також увесь товар, який перебував у Товариства 1 на відповідальному зберіганні згідно договору про надання комплексних логістичних послуг. Про настання зазначених обставин Товариством було отримано повідомлення від Товариства 1 про настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

Від Товариства 1 було отримано повідомлення з копією акту про пожежу, яким встановлено факт пожежі та повне знищення складських блоків, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження щодо настання вказаних обставин.

Товариством у складі комісії проведено обстеження та фіксацію факту знищення майна у вказаному місці зберігання, про що було складено Акт огляду та проведено фотофіксацію.

На сьогодні Товариство 1 не має можливості швидко надати сертифікат про настання форс-мажорних обставин, оскільки є орендарем вказаних складських приміщень та чекає на сертифікат Торгово-промислової палати України від орендодавця.

Товариством було подано заяву та супроводжуючий пакет документів до слідчого управління ГУ СБУ з метою долучити Товариство до кримінального провадження, як потерпілого. Тобто отримання сертифікату про форс-мажорні обставини може розтягнутися у часі і Товариство не матиме змоги отримати його до подачі фінансової звітності за 9 місяців 2026 року.              

        Товариство просить надати роз’яснення з таких питань:

        1. Чи можемо ми вказані понесені збитки включити до декларації з прибутку за 9 місяців 2026 року до моменту отримання сертифікату від Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин?

        2. Яким чином і в які терміни ми повинні проінформувати Державну податкову

інспекцію про настання форс-мажорних обставин?

        3. Який перелік документів ми маємо надати для підтвердження настання форс-мажорних обставин?

 

       Щодо питання 1

       Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

       Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

       Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший  п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

       Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»      (далі – Закон № 996).

       Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

        З питань, пов’язаних із порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Міністерством фінансів України надано роз’яснення, яке розміщено на вебсайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki-novini-/629143.html.

        Як зазначено у роз’ясненні, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша ст. 10 Закону № 996).

        Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (зі змінами) та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (зі змінами) (далі – Положення № 879), проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

        Як встановлено п. 4 розділу IV Положення № 879, виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:

        нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;

        нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

       Частиною другою ст. 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

       Торгово-промислова палата України (далі – ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю (частина перша ст. 14¹ Закону № 671).

       Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України встановлює Регламент засвідчення ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44 (5) ( зі змінами) (далі – Регламент).

        Відповідно до п. 6.2 Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

        Зважаючи на зазначене, врахування у складі витрат платника податку втрат від знищення його товарно-матеріальних цінностей повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов'язкової інвентаризації відповідно до наявних підстав для такої інвентаризації та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

        Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями Кодексу.

       Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

       Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

       на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

       на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

       Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

        на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

       на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

       Отже, у разі списання на підставі відповідних первинних та інших підтверджуючих документів за результатами проведеної інвентаризації пошкодженого майна у вигляді основних засобів, що призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється відповідно до ст. 138 Кодексу.

       При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації такого об'єкта.

       Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу, у разі ліквідації такого об'єкта.

       Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат при списанні товарно-матеріальних цінностей (запасів), товарів, знищених внаслідок ракетного удару.

       Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

       Питання порядку відображення у бухгалтерському обліку платника податку операцій зі списання товарно-матеріальних цінностей (запасів), товарів, які були знищені внаслідок ракетного обстрілу, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 

       Щодо питань 2-3

       При списанні у бухгалтерському обліку майна, знищеного в результаті російської агресії, на підставі результатів інвентаризації сертифікат ТПП України є обов’язковим документом, що підтверджує факт настання обставин непереборної сили і підлягає зберіганню у встановленому порядку платником податку як первинний документ, що надається податковому органу при проведенні перевірки.

       Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).