Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.09.2026 р. № 5666/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство розглядає здійснення роздрібної торгівлі товарами кінцевим споживачам (неплатникам ПДВ). Оплата товарів покупцями на сайті здійснюється за допомогою системи інтернет-еквайрингу через технічного провайдера. Згідно з умовами договору еквайрингу технічний провайдер є виключно технічним посередником, не має безпосереднього доступу до фінансів Мерчанта (Товариства), кошти покупців не акумулюються на рахунках провайдера та він не підпадає під регулювання Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (зі змінами). Кошти за товар перераховуються банком-еквайром безпосередньо на поточний банківський рахунок Товариства з урахуванням банківського регламенту (як правило, на наступний операційний день). При здійсненні розрахунків Товариство використовує програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО).

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Яка дата є датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для Товариства у ситуаціях, описаних у зверненні, та для банка-еквайра?

2. Яка дата є датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для Товариства: дата зарахування коштів від банку-еквайра на поточний рахунок Товариства, чи на дату формування чеку ПРРО при умові (дата формування чеку ПРРО – 13-го числа, а дата видаткової накладної, а також зарахування коштів від банку-еквайра на поточний рахунок Товариства – 14-го числа)?

3. Складання податкових накладних із типом причини «11» (за щоденними підсумками операцій) при здійсненні розрахунків через систему інтернет-еквайрингу в ситуаціях, описаних у зверненні?

4. Чи не є помилка виписки чека при відвантажені, як для ПДВ, а не при передоплаті (ситуація 3, описана у зверненні)?

5. Податкова накладна за щоденними підсумками датою «першої події» має відображати обсяг операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) / ПРРО протягом конкретного дня, та має відповідати показникам Z-звіту за цей день, показники податкової накладної мають збігатися із Z-звітом за один той день? Чи для формування податкової накладної датою «першої події» (надходження коштів) є дата зарахування грошей на рахунок підприємства від банку, а не день оплати покупцем на сайті проведених через РРО / ПРРО?

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону № 996).

Частиною другою статті 6 Закону № 996 визначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу визначено, що податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), зокрема, у разі здійснення постачання товарів / послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / РРО та/або ПРРО, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника).

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 та 2

Податкова накладна складається на дату першої із подій, визначених пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, а саме: на дату отримання коштів на рахунок постачальника або на дату відвантаження товарів / оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.

Щодо питань 3 та 5

Умовою для складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій є здійснення протягом одного дня, за який складається така податкова накладна, і постачання (передачі) товарів / послуг, і їх оплати у спосіб, визначений пунктом 201.4 статті 201 Кодексу (через касу / РРО та/або ПРРО, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника)). Зазначені події мають бути підтверджені належним чином складеними первинними (бухгалтерськими) документами.

Отже, у разі здійснення платником податку операцій з постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві, який не є платником ПДВ, розрахунки за які проводяться, зокрема через платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника)), якщо товари відвантажені та кошти за них отримані на рахунок постачальника протягом одного дня, що підтверджується належним чином складеними первинними (бухгалтерськими) документами, то за такими операціями платником податку може бути складена податкова накладна за щоденними підсумками операцій.

Щодо питання 4

ДПС не уповноважена підтверджувати або спростовувати розуміння податкового та іншого законодавства суб’єкта господарювання (далі – СГ) та/або організовувати його господарську діяльність, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням СГ вимог податкового та іншого законодавства, а також надає йому роз’яснення з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, щодо застосування яких у СГ виникли питання.

Разом з цим повідомляємо, що правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Слід зазначити, що Закон № 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.

Основною нормою законодавства в Україні, відповідно до якої визначена мітка часу протягом якої необхідно надати покупцю розрахунковий документ, є  абзац третій пункту 11 статті 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», зі змінами.

Таким чином, фіскальний касовий чек має бути наданий покупцю до, але не пізніше вручення йому товару, при цьому дата чеку може не співпадати з датою передплати (в контексті звернення): здійснення покупцем оплати товару на сайті; зарахування коштів на поточний банківський рахунок Товариства.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).