Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.09.2026 р. № 5668/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення Установи щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Установа є неприбутковою бюджетною установою, яка зареєстрована платником ПДВ. Установа здійснює оподатковані ПДВ операції з надання майна в оренду. За операціями з придбання товарів
та послуг (електроенергії, газопостачання, послуг з благоустрою території громади та інших витрат) нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу та складаються відповідні зведені податкові накладні з типом причини 08.

З огляду на викладене, Установа просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи зобов’язана Установа подавати додаток Д4 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) у разі нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу та складати зведені податкові накладні з типом причини 08?

2. Чи зобов’язана Установа відображати в рядку 5 декларації операції, пов’язані з виконанням владних повноважень, для яких нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно
до статті 186 Кодексу.

Пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу,
та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1
статті 197 Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).

У разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому пункту 189.9 статті 189 Кодексу, зареєстрованого
в ЄРПН.

З метою застосування вказаного пункту Кодексу податкові зобов’язання визначаються по товарах / послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату
їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу визначено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів / послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер,
з урахуванням усього обсягу постачання товарів / послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів / послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари / послуги, перевищує вартість поставлених товарів / послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей пункту 201.4 статті 201 Кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів / послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Згідно з пунктами 11 та 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307), у разі складання зведеної податкової накладної за операціями з постачання товарів / послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки «4», а у графі 2 – весь опис (номенклатура) поставлених протягом місяця товарів / послуг.

Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) не складаються на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари / послуги, перевищує вартість поставлених товарів / послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами
(далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 21).

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

 Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5 декларації вказуються обсяги операцій з:

постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;

постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до підпунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу;

постачання товарів / послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.

У рядках 4.1, 4.2 та 4.3 декларації вказується сума податкового зобов’язання, нарахована протягом звітного (податкового) періоду та у рядках 4.1.1, 4.2.1 та 4.3.1 коригування за такими операціями відповідно
до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою, ставкою 7 та 14 відсотків відповідно (підпункт 5 пункту 3 розділу V Порядку № 21).

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Додаток 4 (Д4) до декларації подається обов’язково у разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, або операцій, що не є об'єктом оподаткування, тобто при заповненні рядка 5 декларації.

Відповідно до абзацу другого пункту 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами / послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

в операціях, що не є об’єктом оподаткування;

в операціях, звільнених від оподаткування;

в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:

1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу;

2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 (04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 – Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ;
09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів / послуг не в господарській діяльності).

Щодо питання 2

Рядок 5 декларації заповнюється у разі, якщо платником здійснювалися операції з:

постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування (згідно
зі статтею 196 Кодексу);

постачання послуг за межами митної території України, а також послуг, місце постачання яких визначається за межами України (відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу);

операції з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування (відповідно до статті 197 Кодексу, підрозділу 2 розділу XX Кодексу чи міжнародними договорами), а також коригування за ними.

В інших випадках рядок 5 не заповнюється.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).