Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.09.2026 р. № 5671/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

     Державна податкова служба України розглянула звернення державної установи (далі – Установа) щодо обов’язку сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Установа є державною госпрозрахунковою установою, заснованою на державні власності, що належить до управління Міністерства … України.

У зверненні зазначено, що згідно з пунктом 8 Положення, затвердженого наказом Міністерства … України (далі – Положення), функції з управління майном, що є державною власністю, здійснює уповноважений орган управління, який згідно з покладеними на нього повноваженнями забезпечує відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку дотримання відрахування до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) Установи.

Установа відраховує та сплачує до державного бюджету частину чистого прибутку відповідно до порядку та нормативу, визначених законодавством (пункт 10.8 Положення).

У зверненні зазначено, що за своєю організаційно-правовою формою Установа є державною організацією (установою, закладом), на яку не поширюється дія законодавства з питань сплати дивідендів на державну частку.

Враховуючи наведене Установа просить підтвердити або спростувати обов’язок щодо сплати нею частини чистого прибутку (доходу).

Слід зазначити, що до запиту Установа надала лише копії окремих сторінок свого Положення (сторінки 15, 16, 18, 19), що є недостатнім для всебічного аналізу  правового статусу Установи, джерел фінансування, а також особливостей здійснення господарської діяльності, з метою надання вичерпної відповіді з порушеного питання.

Правові основи управління об'єктами державної власності визначає Закон України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» (далі – Закон № 185).

Виходячи з положень частини п’ятої статті 11 Закону № 185 дивіденди на державну частку сплачують до Державного бюджету України:

господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі;

господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі.

Згідно з частиною першою статті 11¹ Закону № 185 державні унітарні підприємства та їх об’єднання спрямовують до Державного бюджету України  частину чистого прибутку (доходу).

Положення Закону № 185 не регулюють питання розподілу прибутку державної установи.

Відповідно до частини третьої статті 83 Цивільного кодексу України установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Положеннями частини третьою статті 87 ЦКУ, зокрема, встановлено, що   установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками).

В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою (частина третя статті 88 ЦКУ).

Частиною першою статті 86 ЦКУ передбачено, що непідприємницькі товариства та установи можуть, поряд із своєю основною діяльністю, здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо така діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Відповідно до частини третьої статті 96¹ ЦКУ учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом, брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.

Так, у пункті 8 Положення зазначено, що функції з управління майном, що є державною власністю, здійснює Уповноважений орган управління, який відповідно до покладених на нього повноважень, зокрема, затверджує річний фінансовий та інвестиційний план Установи, а також інвестиційний план на середньострокову перспективу (3 - 5 років) та здійснює контроль за їх виконанням у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 10.6 Положення розподіл прибутку Установи здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану Установи з урахуванням вимог Господарського кодексу України та інших законів України.

У пункті 10.8 Положення зазначено, що Установа відраховує та сплачує до державного бюджету частину прибутку відповідно до порядку та нормативу, визначених законодавством.

Відповідно до абзацу другого статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова служба України відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (зі змінами), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який, зокрема, реалізує державну податкову політику.

ДПС є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну податкову політику, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, державну політику з адміністрування єдиного внеску.

Водночас повідомляємо, що згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2026 року № 1029 (далі – Положення № 1029), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику управління об’єктами державної власності. При цьому, у пункті 3 Положення № 1029 зазначено, що основним завданнями Мінекономіки, зокрема, є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави.

Крім того,  згідно з пунктом 4 Положення № 1029 Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань бере участь у формуванні та реалізації державної дивідендної політики; здійснює контроль за виконанням суб’єктами управління функцій з управління об’єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності; здійснює методологічне та в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-правове забезпечення з питань управління об’єктами державної власності, зокрема щодо управління корпоративними правами держави, забезпечення її представництва в органах управління господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.

Враховуючи викладене, для отримання вичерпної відповіді щодо порушеного питання пропонуємо звернутися до Міністерства економіки та довкілля України з наданням детальної інформації про предмет запиту в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________