Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2026 р. № 5694/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

     Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство в податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) поточного звітного (податкового) період має задекларовану суму від’ємного значення ПДВ (рядок 19 декларації) та просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право платник ПДВ при визначенні результату розрахунків з бюджетом за поточний звітний (податковий) період враховувати податковий кредит, сформований у поточному звітному (податковому) періоді, незалежно від наявності невикористаного від’ємного значення суми ПДВ, сформованого за попередні звітні (податкові) періоди?

2. Чи зобов’язаний платник ПДВ у разі наявності невикористаного від’ємного значення суми ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди враховувати таке від’ємне значення при визначенні результату розрахунків з бюджетом у хронологічному порядку його виникнення, починаючи з найбільш раннього звітного (податкового) періоду, та лише після його використання враховувати податковий кредит поточного звітного (податкового) періоду?

3. Чи передбачено Кодексом обов’язкову черговість врахування податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та від’ємного значення суми ПДВ, сформованого за попередні звітні (податкові) періоди, при визначенні результату розрахунків з бюджетом?

4. Чи допускається нормами Кодексу одночасне врахування платником податку в одному звітному (податковому) періоді податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та від’ємного значення суми ПДВ, сформованого за попередні звітні (податкові) періоди, при визначенні суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, з метою зменшення податкових зобов’язань поточного звітного (податкового) періоду?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначено статтею 200 Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Пунктом 6 розділу III Порядку № 21 визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

При заповненні розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» декларації здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації).

При розрахунку різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі сума від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 16.1 декларації).

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9 декларації) і податкового кредиту (рядок 17 декларації) отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (підпункт 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент подання податкової декларації, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ відображається у рядку 20.1 декларації, та, яка підлягає бюджетному відшкодуванню – у рядку 20.2 декларації. Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатку 2 (Д2) (підпункти 2, 4 та 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і Порядку № 21, опису питань та фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1–4

У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних / розрахунків коригування / інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів / послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення. Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

При цьому хронологічний порядок використання платником податків податкового кредиту при здійснені обрахунку різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) може бути вибраний платником податку за власним бажанням.

Водночас слід зазначити, що погашати суму від’ємного значення ПДВ доцільно починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).