Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2026 р. № 5707/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула Ваше звернення ( ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем та платником єдиного податку третьої групи. Підприємницька діяльність фізичної особи – підприємця не припинялася.

У період з 15 травня 2024 року по 15 травня 2026 року платник податків перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З 26 червня 2026 року по 29 жовтня 2026 року у зв’язку з вагітністю та пологами платник податків перебуває на лікарняному. Дата народження дитини – серпень 2026 року.

Після народження дитини планується оформлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку.

Таким чином, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи зобов'язаний платник податків сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи за період 01.01.2026 по 31.05.2026, якщо:

у цей період фізична особа – підприємець перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

підприємницька діяльність фактично здійснювалася;

за відповідний період єдиний внесок фізичну особу – підприємця сплачувався Пенсійним фондом України;

у тому числі за травень 2026 року єдиний внесок сплачено Пенсійним фондом України у мінімальному розмірі?

2. Чи необхідно фізичній особі – підприємцю самостійно сплачувати єдиний внесок за себе за жовтень 2026 року, якщо протягом місяця:

частина періоду припадає на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;

після народження дитини виникає право на допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку;

фізична особа – підприємець не припиняє підприємницьку діяльність?

Щодо першого питання (відповідь надається відповідно до норм, які діяли до 01.01.2026)

Відповідно до ст.ст. 3, 10, 11, 12 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (далі – Закон № 2811) при народженні дитини одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною, призначається допомога у розмірі 41 280 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом другим п. 1⁴ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2811 державна допомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (далі – Закон № 4681), виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону
№ 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)).

Разом з тим, відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзаців сьомого, дванадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Водночас, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4. частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (зі змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок).

Відповідно до п.п. 6 п. 1 Порядку механізм сплати єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнається Порядком.

Єдиний внесок за осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, нараховується у розмірі мінімального страхового внеску.

За осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, зокрема за осіб, які відповідно до абзацу другого п. 1⁴ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2811 продовжують отримувати допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини, призначену до набрання чинності Закону № 4681, єдиний внесок сплачується без додаткового звернення до Пенсійного фонду України
(п.п. 1 п. 2¹ Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення єдиного внеску здійснюється платниками єдиного внеску (далі – Платники). При цьому згідно з п.п. 3 цього пункту за осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, Платником є Пенсійним фонд України.

Платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (абзац перший п. 7 Порядку).

Отже, законодавством чітко визначено, що за осіб, яким до 01.01.2026 оформлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та які продовжують її отримувати після 01.01.2026, здійснюється як виплата допомоги за правилами і у порядку, що діяли раніше, так і продовжує здійснюватися сплата єдиного внеску та подання звітності відповідним Платником.

Враховуючи викладене, на фізичну особу – підприємця, яка після 01.01.2026 продовжує отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, поширюється дія частини шостої ст. 4 Закону № 2464 на загальних підставах, а роботодавцем для таких осіб є Платники, тобто така фізична особа - підприємець з 01 жовтня 2025 року звільняється від сплати єдиного внеску за себе саму на весь період догляду за дитиною, незалежно від наявності/відсутності доходу.

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Щодо другого питання

Відповідно до ст. 2 Закону № 4681, яким внесено зміни до ст. 4 Закону № 2464, згідно якої платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини (абзаци сьомий, дванадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзацу сьомого, дванадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Порядку механізм сплати єдиного внеску за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку, визнається Порядком.

Єдиний внесок за осіб, зазначених у п.п. 2 п. 1 Порядку, нараховується у розмірі мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення єдиного внеску здійснюється Платниками . При цьому згідно з п.п. 3 цього пункту за осіб, зазначених у п.п. 2 п. 1 Порядку, Платником є Пенсійний фонд України.

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку почала здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку після 01.01.2026 з одночасним отриманням державної допомоги, то така фізична особа - підприємець звільняється від обов’язку сплати єдиного внеску за себе виключно до досягнення дитиною однорічного віку незалежно від наявності/відсутності доходу, за умови сплати роботодавцем (Пенсійним фондом України) за таку фізичну особу – підприємця єдиного внеску у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.