Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2026 р. № 5713/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування норм підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство уклало договір поставки з покупцем (далі – Товариство 2) частин для безпілотних літальних апаратів (далі БПЛА), а саме карбонових рам, які класифікуються за товарною позицією 8807 згідно з УКТ ЗЕД.

Товариство 2 є співвиконавцем державного контракту з ДП Міністерство оборони України «Агенція з оборонних закупівель» яке є державним замовником (далі – Державний замовник).

Товариство 2 надало офіційний лист, у якому гарантується цільове використання придбаних карбонових рам виключно для виробництва БПЛА для забезпечення потреб Збройних Сил України та виконання заходів з оборони України в межах вищезазначеної оборонної закупівлі. При цьому безпосередньо Товариство не вказане у відомості про залучення співвиконавців як окремий субпідрядник, а виступає постачальником сировини/комплектуючих для Товариства 2.

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи має право Товариство застосовувати режим звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ при здійсненні операцій з постачання карбонових рам, які класифікуються за товарною позицією 8807 згідно з УКТ ЗЕД, за умови, що Товариство 2 є співвиконавцем державного контракту з оборонних закупівель і використовуватиме ці товари для виготовлення БПЛА з метою їх подальшої передачі Державному замовнику?

2) чи є достатньою підставою для підтвердження права на застосування пільги з ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ наявність у Товариства таких документів (за умови, що саме Товариство прямо не зазначене у відомості як співвиконавець/субпідрядник):

- договору поставки з Товариством 2, що містить гарантії цільового використання карбонових рам (для виготовлення БПЛА та передачі їх ЗСУ/Державному замовнику);

- листа-гарантії від Товариства 2 про цільове використання карбонових рам УКТ ЗЕД 8807 у виробництві БПЛА для виконання державного контракту;

-завірені копії відомості про залучення Товариства 2 як співвиконавця до виконання державного контракту (погодженої Державним замовником)?

3) чи виникає відповідальність у вигляді донарахування податкових зобов’язань з ПДВ та застосування штрафних санкцій безпосередньо у постачальника (Товариства), якщо воно дотримало вимоги щодо документального оформлення постачання, отримало від Товариства 2 підтвердження про його статус як співвиконавця та гарантію цільового використання товарів, проте Товариство 2 у подальшому допустить нецільове використання карбонових рам або порушення обліку?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808).

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу I Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі - виконавець державного контракту (договору) - суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом N 808;

державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники - суб'єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб'єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу I Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до статті 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:

поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);

залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (у тому числі безпілотні літальні апарати без озброєння та їх частини, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД), кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно, до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Враховуючи викладене, виходячи з аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, ДПС повідомляє.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Щодо питань 1, 2

Операції з постачання на митній території України товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що:

такі товари належать до категорії товарів, що визначені і класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у тому числі: безпілотні літальні апарати без озброєння та їх частини, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД;

кінцевим отримувачем таких товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено:

правоохоронні органи;

Міністерство оборони України;

Збройні Сили України та інші військові формування;

добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України;

інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України;

підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

Отже, операції з постачання на митній території України комплектуючих (карбонових рам) які є частиною БПЛА, підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ, відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, якщо такі комплектуючі належать до категорії товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункті 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ і кінцевим їх отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено суб’єкта, який зазначений у такому підпункті, зокрема, Товариство 2, яке є співвиконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель.

У разі недотримання визначених підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ умов вказана вище операція підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Документами, які підтверджють застосування пільгового режиму оподаткування відповідно до підпункту 5 пункті 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ є сертифікат кінцевого споживача або договір, в яких кінцевим отримувачем визначено суб’єкта, який зазначений у підпункті 5 пункті 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Додаткових документів у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не визначено.

Щодо питання 3

Індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (підпункт 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Питання можливості донарахування податкових зобов’язань з ПДВ та застосування штрафних санкцій у випадку, якщо Товариство2 (покупець) використав придбані товари не за цільовим призначення та/або порушить облік, не може бути предметом розгляду індивідуальної податкової консультації, оскільки правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ за тими чи іншими операціями платника податку можуть бути досліджені виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

При цьому, у разі якщо Товариством дотримані вимоги, визначені підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, воно має право на звільнення від оподаткування ПДВ операцій із постачання Товариству 2 зазначеного у зверненні товару відповідно до цього підпункту.

Додатково ДПС інформує, що достовірність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та/або правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.