Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2026 р. № 5717/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування податкових зобовʼязань та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до умов договорів про надання послуг (виконання робіт) Товариством 04.05.2023 було отримано від замовників попередні оплати, складено відповідні податкові накладні і зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Надалі у звʼязку із розірванням договору 08-09.04.2025 Товариством були повернуті замовникам кошти (попередня оплата) та складено і надіслано замовникам для реєстрації в ЄРПН відповідні розрахунки коригування. При цьому у періоді після сплати замовниками коштів реєстрацію платниками ПДВ таких замовників було анульовано, а на дату повернення їм попередньої оплати такі замовники були зареєстровані платниками ПДВ під іншими індивідуальними податковими номерами (далі – ІПН).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) порядку коригування податкових зобовʼязань, нарахованих на дату отримання попередньої оплати, у звʼязку із поверненням такої попередньої оплати у ситуації, описаній у зверненні;

2) необхідності зазначення у розрахунку коригування нового ІПН замовника.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ і анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 − 184 ПКУ

Відповідно до пункту 183.18 статті 183 ПКУ особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється ІПН, який використовується для сплати ПДВ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку (пункт 183.12 статті 183 ПКУ).

Пунктом 184.1 статті 184 ПКУ передбачено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (пункт 184.5 статті 184 ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг; ІПН.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача − платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку − постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).

Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку № 1246, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

На дату отримання попередньої оплати від замовника постачальник зобовʼязаний скласти відповідну податкову накладну, яка підлягає обовʼязковій реєстрації в ЄРПН. У такій податковій накладній зазначаються реквізити замовника (зокрема, ІПН), чинні на дату її складання.

У разі наявності підстав, визначених пунктом 192.1 статті 192 ПКУ (у тому числі при поверненні попередньої оплати замовнику) постачальник може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної. З моменту анулювання реєстрації особи (замовника) платником ПДВ така особа виключається з реєстру платників податку та втрачає всі права та обов’язки, покладені (надані) ПКУ на платника ПДВ (у тому числі щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування). У разі повторної реєстрації такої особи платником ПДВ такій особі присвоюється новий ІПН.

Розрахунок коригування на зменшення податкових зобовʼязань підлягає реєстрації в ЄРПН замовником. При реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування здійснюється автоматичне звіряння даних, зокрема, щодо перебування особи, яка надіслала на реєстрацію розрахунок коригування (замовника) у реєстрі платників ПДВ (відповідно до ІПН такого платника). Розрахунок коригування, у якому зазначено ІПН покупця, який на дату подання на реєстрацію в ЄРПН такого розрахунку коригування виключений з реєстру платників ПДВ, не може бути зареєстрований в ЄРПН.

Крім того, розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.

Відповідно до норм підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ постачальник може зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Отже, у ситуації, описаній у зверненні, податкові зобовʼязання, нараховані постачальником на дату отримання від замовника попередньої оплати, не підлягають зменшенню.

Щодо питання 2

У розрахунку коригування, який складається при поверненні попередньої оплати замовнику, мають бути зазначені ті ж реквізити замовника (у тому числі ІПН), які були зазначені у податковій накладній, до якої його складено.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).