Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.09.2026 р. № 5665/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації Товариство є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до законодавства України. Товариство зареєстровано платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах. Платник податків застосовує коригування (різниці) до свого фінансового результату до оподаткування відповідно до Розділу ІІІ Кодексу.

Товариство виплачувало дивіденди двом нерезидентам (іноземним юридичним особам), які на той час були учасниками Товариства.

За результатами внутрішнього аудиту Товариство виявило потенційну (спірну) недоплату з податку на доходи нерезидента при виплаті дивідендів у Звітних періодах. У зв'язку із цим Платник податків розглядає самостійне виправлення (спірних) помилок, що потенційно могли призвести до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи нерезидента, та добровільну сплату цього податкового зобов'язання без сплати штрафних санкцій та пені відповідно до пп.  69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Товариство запитує:

1. Яка відповідальність передбачена Кодексом для платника податків за несплату (несвоєчасну) сплату податкового зобов'язання з податку на доходи нерезидента?

2. Якщо платник податків самостійно виправить (спірні) помилки, які призвели до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи нерезидента у звітних періодах, відповідно до п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу та вчасно сплатить відповідне податкове зобов'язання, то чи буде платник податків звільнятися від відповідальності, яка передбачена Кодексом?

3. Чи передбачена законодавством спеціальна процедура (порядок дій), на підставі якої платник податків мав би повідомити контролюючі органи про свій намір скористатися звільненням від сплати штрафних санкцій та пені відповідно до п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу?

4. Яким чином платник податків може реалізувати відповідно до п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу своє право на самостійне виправлення (спірних) помилок, які призвели до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи нерезидента у звітних періодах, через подання уточнюючого розрахунку?

Чи додається до Декларації фінансова звітність та відповідні додатки (навіть якщо до них не вносилися зміни) за відповідний звітний період?

5. Яким чином платник податків може реалізувати відповідно до п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу своє право на самостійне виправлення (спірних) помилок, які призвели до потенційного заниження податкового зобов'язання з податку на доходи нерезидента у Звітних періодах, через відображення суми недоплати у складі Декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання?

Чи зобов'язаний платник податків долучити до відповідної Декларації заповнений додаток ПН за відповідні Звітні періоди?

Чи може платник податків долучити до відповідної Декларації чотири додатки ВП –для виправлення усіх чотирьох Звітних періодів?

Щодо питань 1 - 5

Відповідно до п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 132 Кодексу платниками податку – нерезидентами є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Отже, при отриманні доходів від господарської діяльності на території України нерезидент є платником податку на прибуток підприємств, а резидент, в даному випадку Товариство, є податковим агентом, який сплачує податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України за такого нерезидента та за рахунок сум його доходу.

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Кодексу платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст.111 Кодексу).

Пунктом 137.3 ст. 137 Кодексу визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Згідно з п. 125¹.1 ст. 125¹ Кодексу ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III Кодексу, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125¹.2 ст. 125¹ Кодексу).

Діяння, передбачені п. 125¹.2 ст. 125¹ Кодексу, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125¹.3 ст. 125¹ Кодексу).

Відповідно до п. 125¹.4 ст. 125¹ Кодексу діяння, передбачені п. 125¹.2 ст. 125¹ Кодексу, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV Кодексу.

Отже, до платника податків, який не нарахував та/або не утримав, та/або не сплатив (не перерахував), та/або нарахував і сплатив (перерахував) податок при виплаті доходу нерезиденту не в повному обсязі застосовується штраф, передбачений ст. 125¹ ст. 125 Кодексу.

Статтею 50 Кодексу встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9¹.3 п. 141.9¹ ст. 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Отже, у разі якщо під час виплати доходу нерезиденту податок був утриманий та сплачений до бюджету не в повній сумі, платник податку має право виправити допущені помилки в уточнюючому розрахунку до податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку або уточнити показники в поточній декларації.

У разі подання уточнюючої декларації сума штрафу вказується в рядку 34 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), із одночасним заповненням Додатку ПН.

При цьому, при заповненні таблиці 1 Додатку ПН, у разі якщо під час виплати доходу нерезиденту податок не був утриманий та не сплачений повністю до бюджету, сума податку до сплати, розраховується за формулою згідно з абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу та вказується в графі 7.

Якщо допущена помилка у раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється Додаток ВП.

У разі якщо у фінансовій звітності не було помилок, то в такому випадку фінансова звітність не подається.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 Кодексу щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 цього Кодексу, та пені.

Отже, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які були виявлені з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 цього Кодексу, та пені.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).