Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення від ( ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що має статус внутрішньо переміщеної особи. Відомості про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи були зазначені саме щодо квартири, придбаної за рахунок іпотечного житлового кредиту та зазначеної у відповідному іпотечному договорі. Іншого житла, яке платник податків використовує як фактичне або постійне місце проживання, немає.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1.1 Чи може довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій зазначена адреса фактичного місця проживання саме у квартирі, придбаній за рахунок іпотечного житлового кредиту, використовуватися як документальне підтвердження того, що зазначена квартира є місцем проживання платника податків, для цілей застосування ст. 175 Кодексу та отримання податкової знижки за іпотечним житловим кредитом?
1.2. Чи є обов’язковою саме державна реєстрація місця проживання у квартирі для отримання податкової знижки, якщо адреса такої квартири вже зазначена у чинній довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця проживання?
1.3. Чи може у такому випадку довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи бути достатнім документом для підтвердження фактичного місця проживання у квартирі, що є предметом іпотеки, без здійснення окремої реєстрації місця проживання у такій квартирі?
1.4. Якщо довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи сама по собі не є достатнім підтвердженням місця проживання для цілей ст. 175 Кодексу, платник податків просить зазначити, який саме документ необхідно додатково надати для підтвердження того, що зазначена квартира є основним місцем проживання платника податків?
2. Якщо платник податків придбав квартиру за іпотечним житловим кредитом на початку січня 2026 року, протягом усього 2026 року фактично проживає у цій квартирі та сплачує проценти за іпотечним кредитом, але офіційно зареєструє місце проживання у такій квартирі не з початку року, а наприклад, у жовтні 2026 року, чи матиме платник податків право при поданні податкової декларації про майновий стан і доходи за 2026 рік включити до податкової знижки проценти, фактично сплачені за весь 2026 звітний (податковий) рік, тобто в тому числі проценти, сплачені до моменту державної реєстрації місця проживання платника податків у такій квартирі, а не лише з дати реєстрації?
Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку визначений ст. 166 Кодексу.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року
(п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу ).
При цьому перевірити факт оплати державних послуг або інших послуг по коду квитанції дозволяє Державний сервіс перевірки квитанцій (https://check.gov.ua).
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (п.п. 166.4.1 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
При цьому, відповідно до п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 Кодексу.
Так, згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного
з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Кодексу.
Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Кодексу платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає у разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Слід зазначити, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) (далі – Декларація) відповідно до Кодексу.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Кодексу Декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
При цьому згідно п. 49.3 ст. 49 Кодексу Декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 5 жовтня 2017 року
№ 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II Кодексу (п.п. 179.5
ст. 179 Кодексу).
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової Декларації (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами (п. 2 розділу II Інструкції).
При цьому на вебпорталі ДПС у розділі «Головна»/«Е-СЕРВІСИ»/«Декларування громадян» розміщена Декларація з можливістю її завантаження.
Враховуючи вищезазначене, платник податку має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки та за умови визнання об’єкта житлової іпотеки як основного місця проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
При цьому, до документально підтверджених витрат, що включаються до податкової знижки, належать, зокрема:
кредитний договір та нотаріально завірений договір іпотеки;
відповідні платіжні документи, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжна інструкція банку з відміткою про перерахування коштів);
паспорт платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.
Крім того, платники податку мають право звернутися особисто або з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для надання роз’яснення (консультації) з питань щодо отримання податкової знижки.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |