Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2026 р. № 5699/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПрАТ «» (далі – ПрАТ) щодо оподаткування операцій з надання послуг з ремонту електрообладнання замовнику, який є резидентом України та пов’язаною з платником податків особою, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ПрАТ на замовлення АТ «» (замовник) організовує виконання ремонту електричних машин шляхом залучення субпідрядних організацій, у зв’язку із неможливістю самостійного виконання такого ремонту.

Після виконання ремонту субпідрядником та приймання з ремонту електричних машин, ПрАТ передає його замовнику та виставляє відповідний рахунок на оплату. Вартість таких робіт для замовника формується з вартості робіт субпідрядника та додаткових нарахувань (рентабельності) ПрАТ.

Замовник є єдиним акціонером (власником 100 відсотків акцій) ПрАТ,   сторони є пов’язаними особами.  

Зважаючи на статус єдиного акціонера, замовник наполягає на тому, щоб ПрАТ визначало вартість ремонту із залученням субпідряду на рівні вартості робіт субпідрядної організації, без додаткових нарахувань (рентабельності).

1. Які податкові наслідки та ризики можуть мати для ПрАТ такі господарські операції без отримання прибутку (рентабельності)?
2. Чи є операції ПрАТ з ремонту електрообладнання, що виконуються із залученням  субпідрядних організацій, на замовлення замовника (єдиного акціонера, пов’язаної особи, резидента) контрольованими операціями у розумінні ст. 39 Кодексу?
3. Чи виникають у ПрАТ податкові різниці у разі надання таких послуг без нарахування рентабельності (за вартістю послуг субпідрядника)?
4. Як визначається мінімальна база оподаткування ПДВ за такими операціями згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу: за ціною придбання (вартістю послуг субпідрядника чи за звичайною ціною)? Чи відповідає вимогам п. 188.1 ст. 188 Кодексу визначення бази оподаткування на рівні вартості робіт субпідрядної організації без додаткових нарахувань за умови, що ПрАТ власних робіт з ремонту не виконує?
5. Чи впливають на оподаткування таких операцій факт пов’язаності сторін та факт надання послуг без отримання прибутку?

 

        Щодо питань 1,3

        Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

        Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

        Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

       Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

        Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з надання послуг пов’язаній особі, яка є резидентом України.

       Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996-XIV).

       Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку  операцій з надання послуг пов’язаній особі, яка є резидентом України, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

       Щодо питання 4

       Згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

       Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

        Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

        При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

        товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

        газу, який постачається для потреб населення;

        електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

        До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

        Отже, за операціями з надання послуг з ремонту обладнання (електричних машин), якщо такі послуги надаються платником податку не самостійно, а шляхом залучення субпідрядної організації, база оподаткування ПДВ визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 Кодексу, а саме виходячи з договірної вартості таких послуг, яка не може бути нижче ціни придбання таких послуг.

       Щодо питань 2, 5

       Підпунктом 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

        а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 цього підпункту;

        б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

        в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до
п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);

        г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ цього підпункту;

        ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

        Отже, операції платника податків з надання послуг з ремонту електрообладнання замовнику, який є резидентом України та пов’язаною з платником податків особою, не підпадають під визначення контрольованих операцій у розумінні п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, оскільки обидві сторони таких операцій є резидентами України.

       При цьому факт залучення платником податків субпідрядних організацій для виконання зазначених ремонтних робіт не змінює статусу операцій між платником податків та замовником. Операції платника податків із субпідрядними організаціями підлягають окремій оцінці на предмет відповідності критеріям контрольованих операцій, визначеним  ст. 39 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).