Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.09.2026 р. № 5743/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо податкового обліку операцій при знищенні нереалізованого товару внаслідок обстрілів та прощення заборгованості по такому товару та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ здійснює оптову дистрибуцію товарів на території України. Товар постачається покупцям на підставі договорів поставки з відстроченням оплати. Право власності на товар і ризик його випадкового знищення та випадкового пошкодження переходять до покупця в момент передання товару за видатковою накладною, що прямо передбачено договорами

поставки.

Частина товару, вже переданого покупцям і такого, що зберігається на їхніх складах та у торгових об'єктах, знищується або пошкоджується внаслідок збройної агресії російської федерації, зокрема внаслідок прямого впливу засобів ураження, їх уламків, пожежі та ударної хвилі.

Покупці звертаються до ТОВ з пропозиціями укласти додаткові угоди до чинних договорів поставки, які передбачають часткову компенсацію ТОВ вартості знищеного або пошкодженого товару, як правило, у розмірі 50 відсотків його вартості. Компенсація за своєю природою не є відшкодуванням шкоди у розумінні статей 22 та 623 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), оскільки протиправна поведінка, вина та причинний зв'язок з боку ТОВ відсутні, а ризик випадкового знищення товару після його передання несе покупець як власник (ст. 323, частина 1 ст. 668 ЦКУ).

Додаткова угода до договору поставки передбачає, що у разі знищення або пошкодження раніше поставленого товару внаслідок визначених нею воєнних ризиків ТОВ прощає покупцю борг за цей товар у розмірі 50 відсотків його вартості (ст. 605 ЦКУ). Вартість товару для цих цілей визначається як ціна поставки згідно з видатковою накладною.

Прощення боргу оформлюється двостороннім актом (угодою про прощення боргу) у письмовій формі, у якому зазначаються підстава прощення з реквізитами документів про настання події, розрахунок суми та перелік видаткових накладних, за якими прощається борг.

Договірна ціна товару при цьому не переглядається, розрахунок коригування до податкової накладної ТОВ не складається.

ТОВ не розглядає зменшення (перегляд) договірної ціни раніше поставленого товару, оскільки на дату оформлення компенсації товар фізично не існує, і ТОВ не вбачає підстав для перегляду ціни знищеного товару.

Прощення боргу застосовується виключно щодо товару, оплата якого покупцем на дату настання події не здійснена, і лише в межах неоплаченої частини його вартості.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

Блок А. Податок на прибуток підприємств

1. Чи відповідає прощення боргу покупцю в частині вартості товару, знищеного (пошкодженого) внаслідок воєнних ризиків, визначенню господарської діяльності (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та критерію розумної економічної причини (ділової мети) у розумінні п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, за умови, що така умова передбачена договором до настання події, має об'єктивний тригер і спрямована на збереження каналу збуту та чинних умов співпраці з покупцем?

2. Чи виникає у ТОВ різниця, передбачена п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу, тобто чи збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості покупця, прощеної на наведених вище умовах?

3. Чи відповідає така прощена заборгованість ознакам безнадійної заборгованості, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, ознаці заборгованості, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством? Якщо так, чи має ТОВ право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої списаної заборгованості відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу?

4. Якщо прощена заборгованість не відповідає ознакам безнадійної, чи існують інші передбачені Кодексом підстави для врахування суми прощеного боргу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств?

5. Чи є сума прощеного боргу безповоротною фінансовою допомогою у розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу? Чи виникає у ТОВ різниця, передбачена п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, якщо покупець не є платником податку на прибуток на загальних підставах або застосовує ставку 0 відсотків?

6. У якому звітному (податковому) періоді відображаються податкові наслідки прощення боргу: у періоді підписання сторонами угоди (акта) про прощення боргу чи в іншому періоді?

Блок Б. Податок на додану вартість

7. Чи є прощення боргу покупця підставою для коригування ТОВ податкових зобов'язань з податку на додану вартість у порядку ст. 192 Кодексу, з огляду на те, що договірна ціна товару не переглядається і зміна суми компенсації вартості товарів не відбувається?

8. Чи виникають у ТОВ у зв'язку з прощенням боргу інші наслідки з податку на додану вартість, зокрема обов'язок нарахувати податкові зобов'язання на підставі п. 198.5 ст. 198 або п. 188.1 ст. 188 Кодексу?

Блок В. Документальне підтвердження знищення (пошкодження) товару

9. Які документи є достатнім підтвердженням факту знищення або пошкодження товару внаслідок воєнних ризиків та факту настання обставин непереборної сили для цілей застосування п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу і для підтвердження ділової мети операції: акт або довідка Державної служби України з надзвичайних ситуацій, довідка Національної поліції України, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, акт інвентаризації, індивідуальний сертифікат Торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин?

10. Чи є достатнім підтвердженням належності знищеного товару саме до поставок ТОВ зазначення в акті інвентаризації та в угоді про прощення боргу реквізитів конкретних видаткових накладних, номенклатури, кількості та ціни товару?

 

Блок А. Податок на прибуток підприємств

Щодо питань 1, 5, 6

Відповідно до частини першої ст. 605 ЦКУ зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

 

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  безоплатно надані товари, роботи, послуги, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140 Кодексу.

Згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Отже, якщо заборгованість за відвантажений покупцю товар не була погашена та платником податку на прибуток прийнято рішення про прощення частини такої заборгованості за цей товар, то відповідно такі товари набувають статусу безоплатно наданих товарів, і на їх вартість підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у звітному періоді, коли прийнято рішення про таке прощення.

Водночас, діючими положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на частину безоплатно наданих товарів іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не є пов’язаною особою, якою задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за попередній податковий (звітний) рік.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

З питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з прощення частини заборгованості нереалізованих товарів, відвантажених постачальником, що знищені внаслідок обстрілів, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 цього Кодексу.

Щодо питань 2, 3, 4

У разі наявності дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником платник формує резерв сумнівних боргів.

При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості п. 139.2 ст. 139 ПКУ встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів)  бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно з п.п. 139.2.2  п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Якщо прощення боргу відбувається до закінчення строку позовної давності на добровільних засадах, така заборгованість не вважається безнадійною за такою ознакою відповідно до положень п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу і у    цьому випадку продавець на суму списаної частини дебіторської заборгованості за відвантажені товари, збільшує фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

Щодо питань 9, 10

Частиною другою ст. 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України (далі – ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю (частина перша ст. 14¹ Закону № 671/97-ВР).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України встановлює Регламент засвідчення ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44 (5) ( зі змінами) (далі – Регламент).

Відповідно до п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже, достатнім підтвердженням факту знищення або пошкодження товару внаслідок воєнних ризиків та факту настання обставин непереборної сили для цілей застосування п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є первинні документи, складені відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні) (зі змінами), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами) та інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, в т.ч. акт або довідка Державної служби України з надзвичайних ситуацій, довідка Національної поліції України, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, акт інвентаризації, сертифікат Торгово-промислової палати та регіональних торгово-промислових палат про засвідчення форс-мажорних обставин.

Платник податку обирає документальне підтвердження з урахуванням конкретних обставин, які призвели до ліквідації (списання) товарів.

Стосовно підтвердження належності знищеного товару до поставок ТОВ із зазначенням в акті інвентаризації та в угоді про прощення боргу реквізитів конкретних видаткових накладних, номенклатури, кількості та ціни товару, то це питання є предметом податкової перевірки, а не податкової консультації.

 

Блок Б. Податок на додану вартість

Щодо питань 7, 8

Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191
п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Під продажем (реалізацією) товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 192, 198 та 201 Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996-XIV, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, вста