Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.09.2026 р. № 5730/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

     Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство протягом 2026 року здійснювало операції з придбання у вітчизняних постачальників товарів (зокрема: генератори інверторні, зарядні станції, ноутбуки, акумулятори, щогла алюмінієва та ін.). Суми податку на додану вартість (далі – ПДВ) за вказаними операціями були включені до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів 2026 року на підставі складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних. Усі придбані товари були в повному обсязі оплачені постачальникам.

Надалі зазначені товари були безоплатно передані Товариством військовим частинам Збройних Сил України для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з військовою агресією рф. Передачу товарів оформлено відповідними первинними документами (двосторонніми Актами приймання-передачі).

На підставі норм пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу, Товариство не нараховувало податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу. Внаслідок зазначених операцій та через реалізацію своєї продукції до країн Європи за нульовою ставкою ПДВ, у Товариства за результатами звітних періодів 2026 року формується від’ємне значення.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право Товариство заявити до бюджетного відшкодування (на рахунок платника у банку) суми ПДВ, що сформовані за рахунок податкового кредиту з придбання товарів, які в подальшому були безоплатно передані військовій частині ЗСУ для потреб оборони, за умови дотримання всіх вимог статті 200 розділу V Кодексу (фактична сплата постачальникам, наявність реєстраційного ліміту тощо)?

2) чи вважається сума такого від’ємного значення правомірно сформованою для цілей отримання бюджетного відшкодування з урахуванням того, що компенсуючі податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу на вартість таких товарів не нараховувалися на підставі пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі / надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

До наведених у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу не застосовуються.

Норми абзацу четвертого пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовуються тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Обов’язковою умовою для застосування норм, визначених абзацами четвертим та п’ятим пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу, є безоплатність (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі / надання товарів / послуг.

Оскільки переліку таких товарів / послуг не визначено, вказані норми Кодексу застосовуються до операцій з постачання будь-яких товарів / послуг, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів / послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Операції Товариства з безоплатної передачі товарів / послуг для потреб забезпечення оборони України не будуть вважатися постачанням товарів у розумінні норм пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу за умови, що:

така передача здійснюється суб’єктам (в тому числі військовій частині), перерахованим у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу;

вказані операції не підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

Отже, якщо придбані з ПДВ товари Товариство безоплатно (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передає зазначеній у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу категорії суб’єктів, зокрема військовій частині ЗСУ, і при цьому така операція не підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою ПДВ, то зазначена операція не є постачанням товарів згідно з вказаним вище пунктом Кодексу і, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДВ. За такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ (в тому числі за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу) не нараховуються.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів / послуг (пункт 198.1 стаття 198 розділу V Кодексу).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника, а також дата отримання платником податку товарів / послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду (абзац п’ятий пункту 198.3 статті 198 розділу V Кодексу).

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту для покупця товарів / послуг є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів / послуг (абзац другий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентується статтею 200 розділу V Кодексу.

Бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу V Кодексу).

Пунктом 200.4 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума, зокрема підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, відповідно до пункту 200.4¹ статті 200 розділу V Кодексу платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів / послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості.

Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного  (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями (пункт 200.4² статті 200 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Платник податку (Товариство) має право заявити до бюджетного відшкодування суму від’ємного значення ПДВ, що утворилась у зв’язку із не застосуванням пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу відповідно
до пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу, за придбаними товарами та послугами з ПДВ, які в подальшому використанні в операціях Товариства, що не є постачанням товарів та послуг згідно з абзацом четвертим пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу, за умови фактичної її сплати постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

При цьому, правомірність декларування бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до норм Кодексу.

Крім того зазначаємо, що відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).