Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.09.2026 р. № 5735/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство здійснює господарську діяльність із забору, очищення та постачання води населенню та зареєстровано платником ПДВ. З метою забезпечення безперебійного функціонування та покриття операційних витрат Підприємству надається цільова фінансова допомога за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» (далі – код 2610). Отримані кошти спрямовуються на виплату заробітної плати і нарахувань на неї та на розрахунки з постачальником електричної енергії, яка використовується в технологічному процесі підйому, очищенні та постачанні води споживачам. При цьому отримання таких коштів не передбачає постачання Підприємством будь-яких товарів/послуг безпосередньо органам місцевого самоврядування та не є компенсацією різниці в тарифах.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи призводить отримання бюджетних коштів в описаній у зверненні ситуації до виникнення об’єкта оподаткування ПДВ;

2. чи підлягають такі кошти відображенню у податковій декларації з ПДВ (зокрема у рядку 5) та додатку 4 до неї;

3. чи зобов’язане Підприємство нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ з метою компенсації податкового кредиту, сформованого при придбанні електричної енергії, якщо така електрична енергія повністю використовується в господарській діяльності при наданні платних послуг з водопостачання;

4. чи має право Підприємство на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладних постачальника електричної енергії, якщо оплата такої електричної енергії здійснювалася за рахунок бюджетних коштів?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені в ПКУ та законах із питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених у статті 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пункту 1.3 Методичних рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635 (далі – Методрекомендації), елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві є облікова політика, яка може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.

Розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності (пункт 2.1 Методрекомендацій).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено у розділі V та підрозділі 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку (підпункт «б» підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).

Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Господарською діяльністю відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, зокрема, є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє, що при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). У цьому контексті для правильного застосування норм податкового законодавства вирішальним є встановлення економічного змісту та правової природи бюджетних платежів, зокрема з’ясування того, чи мають вони компенсаційний характер та чи здійснюються як оплата вартості конкретно визначених робіт/послуг.

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг на митній території України, у тому числі з безоплатного постачання товарів/послуг. При цьому база оподаткування ПДВ згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначається виходячи з договірної вартості операцій з постачання товарів/послуг та включає будь-які суми коштів, що підлягають компенсації платнику ПДВ безпосередньо або через третю особу, у тому числі за рахунок бюджетних коштів.

Безпосередньо отримання платником коштів (у тому числі з бюджету за кодом 2610), якщо платник фактично не виконує роботи (постачає послуги), не призводить до виникнення об’єкту оподаткування ПДВ. Визначальним для встановлення наявності або відсутності об’єкта оподаткування ПДВ є не формальне найменування платежу (субсидія, трансферт тощо), а його економічний зміст, зокрема встановлення факту, чи є такий платіж оплатою вартості конкретних товарів/послуг.

Водночас, враховуючи пункти 1.3 та 2.1 Методрекомендацій, Підприємство самостійно формує облікову політику як складову системи організації бухгалтерського обліку та визначає в ній критерії та підходи до відображення господарських операцій з урахуванням їх фактичних обставин (наявності або відсутності постачання товарів/послуг).

Щодо питання 2

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший пункту 6 розділу III Порядку № 21).

Пунктом 9 розділу III Порядку № 21 передбачено, що податкова декларація з ПДВ подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Згідно з пунктами 3 і 4 розділу V Порядку № 21 податкові зобов'язання звітного (податкового) періоду відображаються у розділі I, а податковий кредит - у розділі II податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку № 21 дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, вказуються у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ.

Пунктом 4 розділу V Порядку № 21 передбачено, що обсяги придбаних з ПДВ за основною ставкою послуг включаються до рядку 10.1 розділу II податкової декларації з ПДВ. При заповненні рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Пунктом 3 розділу V Порядку № 21 передбачено, що у рядку 5 податкової декларації з ПДВ вказуються загальні обсяги операцій з постачання товарів/послуг за звітний період, зокрема такі, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ або звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V ПКУ.

Отже, в податковій декларації з ПДВ відображаються не кошти, а обсяги поставлених товарів/послуг (у тому числі якщо такі товари/послуги оплачуються з бюджету за кодом 2610), які Підприємство повинно відобразити у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ. Якщо Підприємство не здійснює операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ або звільнені від оподаткування ПДВ, то рядок 5 податкової декларації з ПДВ, а також додаток 4 до такої декларації, не заповнює.

Щодо питань 3 - 4

Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення особою, якій здійснюється постачання товарів/послуг, до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг у особи, яка здійснює таке постачання – платника ПДВ, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги (в оподатковуваних чи неоподатковуваних ПДВ операціях, в межах власної господарської діяльності чи ні).

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого платника за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг. Показники податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Отже, товари/послуги (у тому числі електрична енергія), придбані Підприємством за рахунок коштів, що надійшли з місцевого бюджету за кодом 2610, вважаються придбаними безпосередньо Підприємством, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених постачальниками - платниками ПДВ на Підприємство та зареєстрованих в ЄРПН з дотриманням норм податкового законодавства за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг. Показники податкових накладних мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Якщо такі придбані з ПДВ Підприємством товари/послуги (у тому числі електрична енергія) призначені для використання або починають використовуватися повною мірою в господарській діяльності в оподатковуваних операціях, то у Підприємства не виникає обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Разом з тим, якщо придбані після 01 липня 2015 року з ПДВ товари/послуги (матеріали), за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, повною мірою призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних ПДВ операціях або у негосподарській діяльності (не використовуються та/або не будуть використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях), то у такого платника податку (в тому числі і у Підприємства) виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ (за винятком окремих випадків, передбачених у такому пункті ПКУ).

Правомірність нарахування податкових зобов’язань із ПДВ за тими чи іншими операціями визначається винятково за результатами перевірок, проведених контролюючими органами згідно з главою 8 розділу ІІ ПКУ, з урахуванням конкретних обставин, підтверджених відповідними первинними документами, на виконання вимог ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).