Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2026 р. № 5711/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування операцій резидентів Дія Сіті та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації Товариство є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах.

Товариство є правовласником програмного забезпечення «Unitsoft WMS» (набір модулів для ERP-системи Odoo Community), розробленого власними силами. Саму ERP-систему Odoo Товариство не постачає і не ліцензує. За ліцензійним договором Товариство надає клієнту (кінцевому користувачу) просту (невиключну) безстрокову ліцензію на використання цього програмного забезпечення виключно за його функціональним призначенням у власній господарській діяльності клієнта, в межах однієї інформаційної бази, без права тиражування, субліцензування, перепродажу або передачі третім особам. Відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (інсталяція, запуск, резервні копії). Майнові права інтелектуальної власності на програмне забезпечення, включно з вихідним кодом, залишаються за Товариством і клієнту не передаються. Вартість ліцензії фіксована, сплачується одноразово або частинами, визначена з урахуванням ПДВ.

Товариство запитує:

1. Чи підпадають платежі за надання зазначеної невиключної ліцензії на використання програмного забезпечення «Unitsoft WMS» кінцевому користувачу під виняток абзацу четвертого пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (платіж за використання комп’ютерної програми кінцевим споживачем, використання якої обмежене функціональним призначенням, а відтворення — кількістю копій, необхідних для такого використання) і, відповідно, не вважаються роялті для цілей оподаткування?

2. Чи є дохід Товариства від надання зазначених ліцензій кваліфікованим доходом резидента Дія Сіті від реалізації права використання власного програмного забезпечення у розумінні п.п. 5 ч. 1 ст. 1 та ч. 4 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 № 1667-IX?

3. Чи підтверджує ДПС, що зазначені платежі підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20% як постачання послуг на митній території України (ст. 185 Кодексу), а звільнення від ПДВ за п.п. 197.1.35 п. 197.1 ст. 197 Кодексу до них не застосовується у зв'язку з тим, що ці платежі не є роялті?

Щодо питання 1

Відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) комп’ютерні програми належать до об’єктів інтелектуального права.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом (ст. 418 ЦКУ).

Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, які передбачають використання об’єкта права інтелектуальної власності, здійснюється на підставі договорів, види яких визначені ст. 1107 ЦКУ.

Частиною першою ст. 1108 ЦКУ встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) дозвіл на використання цього об’єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності).

Ліцензіат не має права використовувати об’єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Частиною першою ст. 1109 ЦКУ встановлено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором.

Частиною третьою ст. 1108 ЦКУ передбачено, що ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.

При цьому, у випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об’єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (частина друга ст. 1109 ЦКУ).

Пунктом 9 ст. 1109 ЦКУ передбачено, що умови ліцензійного договору, які суперечать положенням ЦКУ, є нікчемними.

Згідно із п. 26 ст. 1 Закону України від 01 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон № 2811) комп’ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером (настільним комп’ютером, ноутбуком, смартфоном, ігровою приставкою, смарт-телевізором тощо), які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату, зокрема операційна система, прикладна програма, виражені у вихідному або об’єктному кодах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексу та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

У разі якщо права на використання програмного забезпечення надаються виключно у власній господарській діяльності клієнта і за його функціональним призначенням, без права тиражування, субліцензування, перепродажу або передачі третім особам, відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (інсталяція, запуск, резервні копії), майнові права інтелектуальної власності на програмне забезпечення не передаються, то платіж за користування таким програмним забезпеченням не підпадає під визначення роялті.

Щодо питання 2

Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті визначаються Законом України від 15 липня 2021 року№ 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»
(далі – Закон № 1667).

Пунктом 9 частини першої ст. 1 Закону № 1667 встановлено, що правовий режим Дія Сіті – це сукупність правових норм, якими визначаються права та обов’язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 5 Закону № 1667 однією з вимог відповідності юридичної особи статусу резидента Дія Сіті є вимога щодо суми кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перші три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, яка повинна становити не менш як 90 відсотків суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, повинна становити не менш як 90 відсотків суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу).

Підпунктом 5 частини першої ст. 1 Закону № 1667 встановлено, що кваліфікований дохід - сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та роялті (якщо такі суми роялті не враховано у чистий дохід від реалізації продукції), отриманих у результаті здійснення видів діяльності, передбачених частиною четвертою ст. 5 цього Закону.

Загальний дохід юридичної особи - сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), іншого операційного доходу у вигляді роялті, якщо такі роялті не враховано у чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 1667).

Крім того, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, робототехніки та роботизації, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері впровадження електронного документообігу; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку IT-індустрії; у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті.

Отже, питання щодо формування кваліфікованого доходу, а також контроль відповідності резидента Дія Сіті вимогам, встановленим ст. 5 Закону № 1667, відносяться до компетенції Мінцифри.

Щодо питання 3

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 194.1 ст. 194 Кодексу встановлено, що операції, зазначені у ст. 185 Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 Кодексу, яка є основною.

Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Кодексу податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюються статтями 187, 198 і 201 Кодексу.

Особливості оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом, визначено в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 04.03.2026 № 133.

Отже, у разі, якщо зазначений у зверненні платіж, що сплачується Товариству кінцевим користувачем за надання права на використання комп’ютерної програми, не вважається роялті у розумінні норм, визначених п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то такий платіж розцінюється як компенсація вартості послуг, операція з постачання яких згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ, яка підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

Разом з цим повідомляємо, що Кодекс не містить норму, на яку Товариство посилається у питанні 3 звернення.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).