Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2026 р. № 5752/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

     Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих питань із застосування спрощеної системи оподаткування, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % та планує здійснювати через Інтернет - сайт дистанційну реалізацію кінцевим споживачам (фізичним особам) таких категорій товарів та послуг: - спортивна форма, одяг, взуття та спортивний інвентар (шляхом роздрібного продажу в мережі Інтернет з доставкою поштовими операторами); - електронні квитки на заходи (зокрема, квитки на спортивні та видовищні заходи, які надсилаються покупцям в електронному вигляді на email або через месенджери).

Електронні квитки реалізуються Товариством як власний товар (перепродаж раніше викуплених квитків), а не в межах агентських, комісійних чи інших посередницьких договорів.

Розрахунки за товари та квитки планується приймати у безготівковій формі: - за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) безпосередньо на сайті; - шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Товариства за реквізитами IBAN.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право юридична особа – платник єдиного податку третьої групи (5% без ПДВ) здійснювати роздрібний продаж спортивної форми, одягу, взуття та інвентарю через мережу Інтернет, використовуючи код КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет»?

2. Чи має право юридична особа - платник єдиного податку третьої групи (5% без ПДВ) здійснювати продаж власних електронних квитків на спортивні та видовищні заходи (перепродаж викуплених квитків) використовуючи КВЕД 47.91«Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет»?

3. Чи виникає у Товариства обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО) при отримані оплати за товари на сайті через платіжні системи (інтернет-еквайринг) або при оплаті за реквізитами IBAN?

4. Чи виникає у Товариства обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО) при отриманні оплати за квитки на сайті через платіжні системи (інтернет-еквайринг) або при оплаті за реквізитами IBAN, враховуючи пунктом 4 статті 9 Закону України № 265/95 – ВР?

Щодо першого-другого питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування передбачено статтею 298 Кодексу.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (абзац перший підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Кодексу).

Юридична особа, яка обирає спрощену систему оподаткування відповідно до пункту 298.3 статті 298 Кодексу у заяві зазначає такі обов'язкові відомості, зокрема, обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Так, відповідно до підпункту 9 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату.

Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі (далі - ЄДР), використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікації видів економічної діяльності» (далі – КВЕД 2010) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі – Наказ № 396).

Класифікатором КВЕД-2010 визначено види господарської діяльності, які належать до класу 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет»: роздрібну торгівлю будь-якими товарами за допомогою компаній поштового замовлення; роздрібну торгівлю будь-якими товарами в мережі Інтернет; пряму торгівлю за допомогою телебачення, радіо та за телефоном; діяльність з роздрібної торгівлі Інтернет-аукціонів.

Згідно з Поясненням до КВЕД-2010 клас 47.91 включає роздрібну торгівлю за допомогою компаній поштового замовлення або мережі Інтернет, тобто діяльність із роздрібної торгівлі, де покупець здійснює свій вибір, засновуючись на рекламних оголошеннях, каталогах, інформації веб-сайтів чи будь-якій іншій рекламній продукції, та здійснює замовлення поштою, телефоном або через мережу Інтернет (зазвичай за допомогою спеціальних засобів, розміщених на веб-сайті). Товар, який купується, може бути або безпосередньо завантажений з інтернет-сайту, або доставлений покупцеві.

Враховуючи вищезазначене, юридична особа самостійно обирає види господарської діяльності відповідно до КВЕД 2010, які планує здійснювати та за власним бажанням може перейти на спрощену систему оподаткування за умови дотримання вимог, визначених підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, а також за умови здійснення видів діяльності, на які не поширюються обмеження встановлені пунктом 291.5 статті 291 Кодексу.

Якщо юридична особа планує здійснювати роздрібний продаж спортивної форми, одягу, взуття та інвентарю через мережу Інтернет та здійснювати продаж власних електронних квитків на спортивні та видовищні заходи (перепродаж викуплених квитків), то така юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання усіх інших вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу.

У разі, якщо юридична особа при наявності в реєстраційних даних видів діяльності за КВЕДом 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет» буде здійснювати діяльності з роздрібної торгівлі Інтернет-аукціонів виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату або здійснювати діяльність з організації та проведення гастрольних заходів, то така юридична особа відповідно до норм податкового законодавства не має права застосовувати строщену систему оподаткування.

У разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Одночасно зазначаємо, що для з’ясування виду економічної діяльності при здійсненні роздрібного продажу спортивної форми, одягу, взуття та інвентарю через мережу Інтернет та здійснення продажу власних електронних квитків на спортивні та видовищні заходи (перепродаж викуплених квитків), суб’єкт господарювання має право звернутися до Державної служби статистики України, яка визначає методологічні основи та пояснення до позицій КВЕД 2010

Щодо третього – четвертого питання.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлене пунктами 2 та 4 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО:

– при виконанні банківських операцій;

– при продажу, зокрема квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

При цьому банківські операції здійснюються виключно банками (юридичними особами, що отримали банківську ліцензію).

Слід зазначити, що відповідно до змін в законодавстві України запроваджених Національним банком України протягом 2023 року на виконання Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» та на підставі Постанов Правління Національного банку України: від 03.03.2023 № 18 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків»; від 24.11.2023 № 151 «Про внесення змін до деяких нормативно­-правових актів Національного банку України», якими внесені зміни до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 162, небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам рахунки.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.

Отже, не зважаючи на той факт, що структура номера банківського (поточного) та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які обслуговуються виключно банками, платіжні рахунки обслуговуються небанківськими надавачами платіжних послуг.

Для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію, та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку з якого/на який здійснюється переказ коштів.

Щодо права не застосовувати РРО / ПРРО, надане пунктом 4 статті 9 Закону № 265, інформуємо, що воно не поширюється на продаж квитків на заходи.

Враховуючи викладене вище, за умови якщо Товариство надає споживачу для оплати за товар (квитки на заходи) реквізити свого рахунку і самостійного здійснення оплати таким споживачем з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через програмно-технічний комплекс самообслуговування, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (квитків на заходи) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

Водночас у разі використання послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари (квитки на заходи), то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2
статті 9 Закону № 265, а тому здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Товариством РРО / ПРРО.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).