Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2026 р. № 5761/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

       Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує укладати договори з контрагентами (далі – Замовники) про надання послуг з організації корпоративного харчування для працівників та/або представників Замовників. Оплату за такі послуги планується здійснювати шляхом перерахування передоплати (100 відсотків) та виданням сертифікатів (у паперовій або пластиковій формі та/або у вигляді графічних кодів) з відповідними номіналами. Такі сертифікати будуть засобом розрахунку за послуги з харчування. При цьому можливі ситуації, коли сума обраних працівником страв перевищуватиме або буде меншою за номінал сертифіката. У разі якщо така сума буде нижчою – залишок коштів не повертатиметься покупцю, а буде зараховуватися як компенсація витрат Товариства на резервування та підготовку асортименту страв. У разі якщо така сума буде більшою – працівник повинен буде здійснити доплату на касі власними коштами.

З огляду на зазначене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) який код послуги (код послуги згідно з ДКПП, чи умовний код товару для сертифікатів) та яку саме номенклатуру треба буде зазначити у податковій накладній, що складатиметься на дату «першої події» Товариством (отримання 100 відсотків передоплати від Замовника за сертифікати чи послуги з організації корпоративного харчування (забезпечення функціонування обідньої зони)?

2) чи буде виникати у Товариства на дату фактичного надання послуг харчування (пред’явлення сертифікатів на касі працівниками – «друга подія») обов’язок складати розрахунок коригування до податкової накладної з метою зміни коду послуги ДКПП на конкретні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (для страв чи напоїв, якщо вони входять до меню), та якщо номенклатура такої податкової накладної та щомісячного зведеного акту буде збігатися і відповідати узгодженому сторонами предмету договору: «Послуги з організації корпоративного харчування (забезпечення функціонування обідньої зони)»?

3) яким чином повинна відображатися в податковому обліку з ПДВ ситуація, коли працівник Замовника на касі закладу громадського харчування обиратиме страви, вартість яких перевищує номінал сертифікату, та здійснюватиме доплату різниці самостійно (готівкою або власною картою)? Чи потрібно буде на суму такої доплати складати окрему податкову накладну, і на кого саме: на Замовника (юридичну особу) чи на неплатника ПДВ (кінцевого споживача) за фактом роздрібного продажу через ПРРО, враховуючи, що податкова накладна на номінал виписана на юридичну особу – Замовника?

4) чи є згідно з податковим законодавством можливість за одним фіскальним чеком одночасно складати:

а) розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної на юридичну особу як оплата за сертифікат (що є попередньою оплатою послуг з харчування, які надаються за сертифікатом) та

б) податкову накладну на неплатника – фізичну особу, яка здійснює доплату в сумі різниці між вартістю придбаних товарів (готової продукції) та номіналом сертифікату, який вона використала під час здійснення цієї господарської операції?

5) якщо працівник Замовника вибере страви на суму, меншу за номінал сертифіката, а різниця (решта) за умовами договору не буде повертатися, а буде зараховуватися як компенсація витрат Товариства на резервування та підготовку асортименту страв, чи потрібно буде Товариству здійснювати коригування податкових зобов’язань на конкретні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та решту – на код послуги ДКПП 56.10?

6) як саме відображати операції з погашення сертифікатів у ПРРО та щоденних підсумкових податкових накладних, щоб уникнути подвійного нарахування ПДВ? Чи правомірно включати до податкової накладної (на неплатника) виключно суми доплат (готівка/картка) без врахування сум, оплачених через «Сертифікат»? Чи не буде вважатися порушенням розбіжність між загальним обсягом Z-звіту та обсягом щоденної підсумкової податкової накладної на суму, проведену за формою оплати «Сертифікат»?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами (далі – Закон № 2155), та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» ‒ «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, зокрема такими реквізитами є: опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкові накладні та розрахунки коригування складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до підпункту 2 пункту 16 Порядку № 1307 до графи 2 розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, до графи 3.1 – код товару згідно з УКТ ЗЕД, до графи 3.3 – код послуги згідно з ДКПП.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, відповідно до статті 192 розділу V Кодексу, постачальник (продавець) товарів / послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

До табличної частини податкової накладної вносяться дані в розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг із зазначенням, зокрема, їх коду згідно з УКТ ЗЕД / ДКПП, ставки ПДВ, одиниці виміру, кількості та ціни, що дають можливість ідентифікувати здійснену операцію, зокрема, товар / послугу, що постачаються.

Дані, зазначені у податковій накладній, яка складається при здійсненні операції з постачання товарів / послуг, мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.

Отже, у графі 2 розділу Б податкової накладної зазначається опис (номенклатура) послуг, що відповідає формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких послуг.

Щодо питання 2, 5

Оскільки на дату фактичного постачання товарів/послуг в обмін на сертифікат відбувається зміна номенклатури, зазначеної в податковій накладній, то платником податку складається розрахунок коригування.

У графі 2.1 такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування 104, що відповідає причині коригування «Зміна номенклатури».

Щодо питання 3

У випадку, коли сума обраних працівником страв перевищуватиме номінал сертифіката і працівник здійснить доплату на касі власними коштами, на дату такої операції у Товариства виникатимуть податкові зобов’язання з ПДВ, за якими останнє повинно буде скласти податкову накладну на таку особу та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Щодо питання 4

Платник податку саме на дату виникнення податкових зобов’язань, а не згідно з фіскальним чеком, зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону № 2155 та  зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Постачальник (продавець) товарів / послуг складає розрахунок коригування (за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної) у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.

Щодо питання 6

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Таким чином, проведення СГ розрахунків за проданий товар (готові страви, напої тощо) із застосуванням подарункових сертифікатів (в контексті звернення) повинно супроводжуватися обов’язковим застосування РРО / ПРРО такими СГ.

Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановлених формою вигляді і полі – які є окремими реквізитами розрахункового документа.

У пункті 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковими реквізитами фіскального чека є позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), сума коштів за цією формою оплати та валюта операції (рядок 18), та засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19).

Враховуючи викладене, у разі проведення розрахунків за продані товари (готові страви, напої тощо) із застосуванням подарункових сертифікатів, застосування РРО / ПРРО для Товариства є обов’язковим, при цьому у фіскальному чеку слід відображати у рядку 18 форму оплати «Безготівкова», а у рядку 19 засіб оплати «Сертифікат».

Звертаємо увагу, що застосування РРО / ПРРО при проведенні розрахунків як у готівковій, так і в безготівковій формі СГ у сфері, зокрема громадського харчування, жодним чином напряму не пов’язано з отриманням доходу таким платником податків.

Отже, «загальний обсяг Z-звіту та обсяг щоденної підсумкової ПН» можуть не співпадати, незалежно від засобу оплати

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).