Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2026 р. № 5774/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

     Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства,
та в межах компетенції повідомляє наступне.

У зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою – підприємцем, перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює діяльність з комісійної торгівлі вживаними транспортними засобами.

За договором комісії власник транспортного засобу (комітент) передає транспортний засіб для реалізації фізичній особі – підприємцю (комісіонер). Комісіонер від свого імені укладає з покупцем договір купівлі-продажу, в якому зазначається вартість транспортного засобу та передбачається обов’язок покупця здійснити оплату продавцю. Договором комісії передбачено, що після одержання відповідних коштів від покупця комісіонер здійснює передбачений договором розрахунок з комітентом.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Коли при продажу транспортного засобу за договором комісії у фізичної особи – підприємця (комісіонера) виникає дохід та якою датою він відображається в податковому обліку: датою укладення договору купівлі-продажу, виникнення обов’язку покупця здійснити оплату чи датою одержання відповідних коштів?

2. Що для цілей податкового обліку фізичної особи – підприємця слід розуміти під одержанням виручки за договором комісії, якою датою вона вважається одержаною та яку суму фізична особа – підприємець (комісіонер) повинен відобразити у складі доходу?

3. Якщо договором комісії передбачено здійснення розрахунку з комітентом після одержання коштів від покупця, з якої події такі кошти вважаються одержаними фізичною особою – підприємцем (комісіонером)?

4. В який момент при продажу транспортного засобу за договором комісії виникає розрахункова операція у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО): при укладенні договору, виникненні обов’язку покупця здійснити оплату чи при фактичному проведенні відповідного розрахунку?

5. Як для цілей податкового обліку та застосування РРО/ПРРО визначаються дата, сума та форма проведеного розрахунку (готівкова чи безготівкова)? Чи достатньо для цього відомостей про укладення договору та зазначену в ньому вартість транспортного засобу, чи необхідно враховувати фактичний спосіб проведення розрахунку?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ).

Частиною першою ст. 1013 ЦКУ передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Крім того, згідно з частиною першою ст. 1022 ЦКУ після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Щодо питань першого-третього

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою –підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.

Доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п. 177.1 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Крім того, згідно з п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Пунктом 177.10 ст. 177 Кодексу визначено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Таким чином, датою отримання доходу фізичної особи – підприємця (комісіонера) є дата надходження (одержання) коштів комісіонеру у грошовій та негрошовій формі.

При цьому дохід у вигляді платежів за договором комісії, отриманий на поточний рахунок та/або готівкою, відображається у повному обсязі в обліку у типовій формі. Разом з тим до доходу, який відображається у податковій декларації про майновий стан і доходи включається комісіонером виключно сума винагороди.

Щодо питання четвертого

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п.п. 1 та 2 ст. 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані, зокрема:

проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Враховуючи вищевикладене, розрахункова операція для фізичної особи – підприємця виникає в момент приймання ним оплати за товар і у цей же момент у фізичної особи – підприємця виникає обов’язок щодо застосування РРО / ПРРО та надання покупцеві фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек).

При цьому під виникненням обов’язку покупця здійснити оплату, тобто факт передачі товару уже відбувся без оплати, то у такому випадку п. 2 ст. 3 Закону № 265 також визначає обов’язком фізичної особи – підприємця видати фіскальний чек покупцеві саме при отриманні ним товарів (послуг), а тому у випадку відпуску товару до моменту його оплати фізична особа – підприємець має сформувати та надати покупцеві фіскальний чек із формою оплати «БЕЗГОТІВКОВА» та вказати у рядку 19 фіскального чека, як засоби оплати, що це «відстрочення» чи «розстрочення» платежу, в залежності від того, який із вказаних засобів більш якісно описує операцію, яка фактично відбулась.

Крім того, сам по собі факт укладання договору без отримання оплати за товар чи без передання товару покупцеві для цілей застосування Закону № 265 не має значення.

Щодо питання п’ятого

Фізична особа – підприємець має сформувати фіскальний чек датою фактичного отримання оплати за товар чи датою вручення товару покупцеві; сумою – є сума коштів, яку покупцем фактично сплачено за товар, або яку покупець має сплати за отриманий товар; форма проведеного розрахунку (готівкова чи безготівкова) – визначається в залежності від того у який спосіб фактично відбувся розрахунок за товар.

У випадку відпуску товару без оплати у фіскальному чеку у рядку 19 фіскального чека як засобу оплати слід вказати, що це відстрочення чи розстрочення платежу, в залежності від того, який із вказаних засобів більш якісно описує операцію, яка фактично відбулась.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.