Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2026 р. № 5782/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення ( ), щодо практичного застосування норм чинного законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Платник у зверненні повідомив, що у нього, як у фізичної особи, перебувають у власності об’єкти нерухомого майна – корівник та літнє приміщення ґанок, які використовуються у господарській діяльності для утримання та розведення великої рогатої худоби.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підпримців та громадських формувань у платника є такі види економічної діяльності: 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», 01.41 «Розведення великої рогатої худоби молочних порід».

Зазначені об’єкти нерухомого майна – корівник та літнє приміщення ґанок частково використовуються як склади для зберігання сільськогосподарської продукції.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Який код та назву типу об’єкта оподаткування згідно з чинним Довідником типів об’єктів оподаткування необхідно застосовувати для реєстрації та відображення у формі № 20-ОПП зазначеної нерухомості – корівника та літнього приміщення ґанку?

2. Чи належать зазначені об’єкти нерухомого майна до будівель промисловості або сільськогосподарських товаровиробників, які звільняються від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу?

Щодо першого питання

Обов’язок платника податків повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588), встановлений пунктом 63.3 статті 63 Кодексу.

Процедура та строки подання до контролюючих органів заяви № 20-ОПП встановлені розділом VIII Порядку № 1588.

Відповідно до пункту 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 заява № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У заяві № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання заяв № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у заяві № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Заява № 20-ОПП заповнюється з дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до заяви № 20-ОПП), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви.

Дані щодо об’єктів оподаткування, які зазначаються у розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» заяви № 20-ОПП, заповнюються відповідно до даних правовстановлювальних документів, що є першоджерелом даних щодо об’єктів оподаткування, і актуальні на дату подання цієї заяви.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» розділу 3 заяви № 20-ОПП заповнюється відповідно до довідника, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html).

Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності об’єкта за своїм функціональним призначенням наявному типу у довіднику.

Якщо у довіднику відсутній тип об’єкта оподаткування, який відповідає його назві, суб’єкт господарювання самостійно обирає з довідника той тип об’єкта оподаткування, який найбільше охоплює поняття, відповідає змісту, функціональному призначенню та виду діяльності суб’єкта господарювання.

З метою конкретизації інформації про об’єкт оподаткування суб’єкт господарювання має можливість зазначити необхідні відомості про нього у графі 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заяви № 20-ОПП.

Застосовуючи принцип укрупнення інформації, суб’єкт господарювання може подати інформацію про об’єкти нерухомого майна, де безпосередньо провадиться діяльність, наприклад: приміщення, будівлі, склади, де утримується/розводиться худоба, зберігається сільськогосподарська продукція, а також про земельні ділянки, на яких розміщено об’єкти нерухомого майна, із зазначенням кадастрових номерів відповідних земельних ділянок. Інформація про об’єкти нежитлової нерухомості, які зареєстровані у державному реєстрі, подається із зазначенням їх реєстраційних номерів.

Отже, щодо об’єктів нерухомого майна – корівника та літнього приміщення ґанку, типи яких відсутні у довіднику, суб’єкт господарювання, застосовуючи принцип укрупнення інформації, у графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» може зазначити, наприклад: «520» – фермерське господарство, «669» – комплекс, «468» – склад, «648» – літня тераса тощо, а у графі 4 «Найменування об’єкта оподаткування»: «корівник», «літнє приміщення ґанок».

Щодо другого питання

Відповідно до пунктів 5.1-5.3 статті 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 Кодексу.

Відповідно до пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

При цьому об'єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості (підпункт 14.1.129¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Кодексу базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Водночас підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, зокрема:

будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу);

будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (підпункт 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Додатково повідомляємо, що наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 затверджено національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – НК 018:2023) (на заміну Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000), який призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими користувачами, що набрав чинності з 01.01.2024.

Об’єктами класифікації НК 018:2023 є окремі споруди, що в такій класифікації поділяються на два розділи «Будівлі» та «Інженерні споруди».

Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруди, які обумовлюються призначенням споруди. Будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Надання роз’яснень щодо положень НК 018:2023 та його ведення забезпечує Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України.

Отже, для права застосування до об'єктів нерухомості норм, передбачених підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, платник податків має відповідати певним умовам:

основний вид діяльності суб’єкта господарювання має класифікуватися у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010;

об’єкти нерухомості мають бути будівлями промисловості та відноситися до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023;

використовуватися за призначенням у господарській діяльності суб’єкта господарювання та не здаватися в оренду, лізинг, позичку.

Для права застосування норм, передбачених підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу, платник одночасно має відповідати умовам:

бути сільськогосподарським товаровиробником;

бути власником будівель та споруд, віднесених до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора;

будівлі та споруди повинні використовуватися за призначенням у господарській діяльності платника, саме як сільськогосподарського товаровиробника;

будівлі та споруди (в т.ч. їх частки) не повинні здаватися в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з даними інформаційно – комунікаційних систем ДПС з 17.02.2021 платник має у власності наступні об’єкти нерухомого майна:

Тип об’єкта	Адреса об’єкта	Загальна площа (метрів квадратних)
нежитлове приміщення		760,7
нежитлове приміщення		127,60

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

Тип об’єкта	Адреса об’єкта	Загальна площа (метрів квадратних)
Нежитлова будівля (будівля корівника)		760,7
Нежитлова будівля (літнє приміщення – ґанок)		127,60

Згідно з даними інформаційно – комунікаційних систем ДПС основним видом діяльності фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи визначено КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», крім того є такі КВЕДи:

01.13 «Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів», 01.41 «Розведення великої рогатої худоби молочних порід», які класифікуються у секції А «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» КВЕД ДК 009:2010.

При цьому наявні інші види діяльності за КВЕД:

46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин»;

96.09 «Надання інших індивідуальних послуг н.в.і.у.»;

47.99 «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами»;

68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», які не класифікуються у секції А «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» та секціях B - F КВЕД ДК 009:2010.

В поданій фізичною особою – підприємцем 10.07.2026 Заяві № 20-ОПП зазначені нежитлові будівлі з типом та назвою об'єкта оподаткування - «склад», які розташовані за адресою: ( ).

Крім того, відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 01.08.2024 року № 39122862 платником податків зазначено місце провадження господарської діяльності – територія України.

З огляду на зазначене, платник не відповідає умовам, за яких можуть бути застосовані норми, передбачені підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Оскільки платником не надані документи, які підтверджують право власності платника на зазначені у зверненні об’єкти нерухомого майна та підтверджують кваліфікаційну приналежність будівель згідно з НК 018:2023, та при цьому згідно з даними, наявними в інформаційно – комунікаційних систем ДПС, неможливо ідентифікувати, що саме зазначені у зверненні об’єкти нерухомого майна використовуються в господарській діяльності, то неможливо дійти висновку, що платник відповідає умовам, за яких можуть бути застосовані норми передбачені підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Водночас, якщо об'єкти нежитлової нерухомості, віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) НК 018:2023, що належать на праві власності та використовуються за призначенням у господарській діяльності фізичною особою – підприємцем, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах та її переробкою (на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах), та здійснює операції з її постачання, та не здаються в оренду, лізинг, позичку, то така нежитлова нерухомість не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з вимогами підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

При цьому, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині належності об’єктів нерухомості до тієї чи іншої класифікаційної одиниці, доцільно звернутися для надання роз’яснень до органу, уповноваженого на ведення НК 018:2023.

Разом з тим, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Отже, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та права на користування пільгою із сплати податку (підпункт 266.7.3 пункту 266.7
статті 266 Кодексу).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.