Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2026 р. № 5790/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, заявник планує зареєструватися як фізична особа – підприємець та як платник ПДВ (далі – ФОП) та укласти договір з юридичною особою –­ платником ПДВ (далі – Клієнт), згідно з яким надаватиме Клієнту транспортно-експедиторські та інші послуги, пов’язані з доставкою вантажів, розрахунки за які здійснюватимуться у грошовій формі.

На період дії договору Клієнт без стягнення окремої плати надаватиме ФОП технічний доступ до власного програмного забезпечення виключно як канал комунікації та обміну інформацією в межах виконання договору. Такий доступ не передбачатиме передачі примірника програмного забезпечення, вихідного коду, майнових прав інтелектуальної власності, права на відтворення, розповсюдження, модифікацію або використання поза договором.

Сторони не визначатимуть окрему вартість доступу, не оформлюватимуть його окремим актом як самостійну послугу і не вважатимуть такий доступ оплатою або компенсацією за послуги ФОП. Грошова винагорода ФОП через доступ до програмного забезпечення не зменшуватиметься.

З огляду на викладене, заявник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є надання Клієнтом зазначеного у зверненні технічного доступу до програмного забезпечення окремою операцією з постачання послуг у розумінні підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 та пункту 185.1 статті 185 ПКУ чи такий доступ є лише організаційно-технічним засобом, за допомогою якого Клієнт передає замовлення, контролює та приймає послуги ФОП, та не утворює окремого об'єкта оподаткування ПДВ?

2. Якщо надання доступу до програмного забезпечення є окремим постачанням послуг, чи має Клієнт скласти на ФОП та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, а також як визначити дату виникнення податкових зобов’язань та базу оподаткування за такою операцією, якщо оплата і договірна вартість такого доступу не визначені; чи складається у цьому разі зведена податкова накладна на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною? чи повинен ФОП отримувати від Клієнта окремий первинний документ, податкову накладну або розрахунок коригування щодо такого доступу?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу V ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктами 201.1, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 2

Відповідно до статті 4 Закону № 996 одним із основних принципів бухгалтерського обліку, яким повинні керуватися платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій, є принцип превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

За загальними правилами, визначеними ПКУ, у розумінні норм статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання послуг, при цьому згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ під постачанням послуг в тому числі розуміється надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Якщо за своєю фактичною сутністю та відповідно до даних бухгалтерського обліку і первинних (бухгалтерських) документів надання Клієнтом ФОП доступу до програмного забезпечення відповідає визначенню постачання послуг, наведеному у підпункті 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, то така операція з постачання послуг підлягатиме оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

За такою операцією платник податку – постачальник на дату першої події, визначену згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, буде зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

У разі безоплатного надання послуг постачальник має скласти дві податкові накладні, зокрема, одна податкова накладна складається на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (0 грн), а інша – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Водночас ДПС інформує, що питання, які стосуються господарських взаємовідносин між суб’єктами господарювання, у тому числі щодо визначення сутності таких господарських відносин, а також порядку їх документального оформлення, не належать до компетенції ДПС.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).