Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2026 р. № 5804/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

       Державна податкова служба України на виконання постанови апеляційного адміністративного суду (далі – Постанова), якою залишено без змін рішення окружного адміністративного суду про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 02.03.2021 № 758/ІПК/99-00-21-03-02-06, керуючись пунктом 53.2 статті 53 розділу IІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надає нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Опис обставин, наведений Товариством у зверненнях (далі – Звернення):

Товариство володіє виключними майновими правами інтелектуальної власності на різні знаки для товарів та послуг (торгівельні марки), промислові знаки, які використовує у господарській діяльності.

В майбутньому Товариство розглядає різні варіанти розпорядження цими виключними майновими правами на об`єкти права інтелектуальної власності, в тому числі їх повне відчуження на адресу третіх осіб за договорами на розпорядження виключними майновими правами інтелектуальної власності. Серед потенційних покупців (набувачів) виключних майнових прав на зазначені об`єкти розглядаються в тому числі компанії та фізичні особи, зареєстровані за межами України, тобто ті, які є нерезидентами у розумінні чинного українського законодавства. Тому актуальним для Товариства є питання щодо правильного оподаткування та документального оформлення зазначених угод та операцій, в тому числі щодо того, чи будуть у Товариства виникати податкові зобов`язання з ПДВ за операціями з розпорядження належними йому виключними майновими правами на об`єкти права інтелектуальної власності, а саме за операціями з відчуження Товариством цих виключних майнових прав на адресу нерезидентів України.

Товариство не є платником ПДВ.

Питання, що порушені Товариством у Зверненнях:

«Чи правильно ми розуміємо, що операції з відчуження Товариством виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельні марки та промислові зразки на адресу інших осіб (набувачів таких прав), які є нерезидентами України та зареєстровані як суб`єкти господарювання в інших країнах (або постійно проживають не на території України, а на території інших країн):

1) не є об`єктом оподаткування ПДВ?

2) не будуть враховуватися при обчисленні 1 млн гривень як підстави для реєстрації Товариства платником ПДВ згідно зі статтею 181 ПКУ?»

Нормативно-правове обґрунтування

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 53.2 статті 53 розділу IІ ПКУ платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що роялті – це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно з розділами V та XX ПКУ до загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ.

При цьому обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.

Враховуючи викладене, ДПС з урахуванням висновків суду, з метою практичного використання Товариством норм ПКУ у ситуації, описаній у зверненні, виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у Зверненні, у відповідь на порушені у зверненні Товариства питання повідомляє наступне.

Щодо питання 1

У разі, якщо об'єкти майнових прав інтелектуальної власності на різні знаки для товарів та послуг (торгівельні марки), промислові знаки

передаються у власність нерезидента, то така операція є об'єктом оподаткування для особи, яка передає об'єкт такого права (в т.ч. для Товариства), оскільки відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПКУ розділу V об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких знаходиться на митній території України.

Щодо питання 2

При визначенні необхідності обов’язкової реєстрації Товариства платником ПДВ враховується обсяг здійснених Товариством операцій з передачі об'єктів майнових прав інтелектуальної власності на різні знаки для товарів та послуг (торгівельні марки), промислові знаки у власність нерезидента за останні 12 календарних місяців.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).