X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2026 р. № 5691/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, та в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що планує здійснювати підприємницьку діяльність у сфері видання та реалізації настільних ігор, а також створити на власному вебсайті окремий розділ – онлайн-платформу «КІК Вдома» для фінансування авторських проєктів настільних ігор.

На платформі планується розміщувати як власні проєкти, так і проєкти сторонніх авторів.

Суть роботи платформи полягає в наступному: автор звертається до оператора платформи із готовим прототипом настільної гри. За окремою домовленістю оператор платформи також може надати автору послуги
з графічного дизайну, верстки або геймдизайну за окрему плату. Для кожного проєкту визначається орієнтовна собівартість необхідного виробництва, зокрема, шляхом отримання комерційних пропозицій від поліграфічних та інших виробничих підприємств. Після погодження умов проєкту він розміщується на платформі для фінансування користувачами. Планується передбачити два різні способи участі користувача у фінансуванні проєкту:

1) платіж за майбутній примірник настільної гри. Користувач сплачує визначену суму та після успішного завершення фінансування і виготовлення гри отримує відповідний примірник;

2) добровільний платіж на підтримку проєкту без отримання товару, роботи, послуги, майнового права чи іншої матеріальної вигоди у відповідь. При цьому користувач самостійно визначає розмір такого платежу. Наприклад, користувач може перерахувати 50 грн, 100 грн, 500 грн або іншу довільну суму виключно з метою підтримки створення конкретної настільної гри. Такий платіж не передбачає обов’язку надати користувачу примірник гри або інший товар чи послугу.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Щодо добровільних платежів:

1. Чи є об’єктом оподаткування та чи включаються до доходу фізичної особи – підприємця кошти, отримані від фізичних осіб у вигляді добровільних платежів на підтримку конкретного авторського проєкту, якщо такий платіж:

здійснюється у довільному розмірі;

не має встановленої ціни;

не є оплатою товару, роботи або послуги;

не передбачає передачі платнику товару, роботи, послуги, майнових прав або іншої матеріальної вигоди;

здійснюється виключно з метою підтримки реалізації конкретного проєкту?

2. Чи має значення для оподаткування добровільного платежу те, що такий платіж здійснюється на підтримку конкретного авторського проєкту, а не на користь оператора платформи для його власних потреб?

3. Чи може зазначений добровільний платіж розглядатися для цілей оподаткування як безповоротна фінансова допомога, дарування, пожертва, благодійна допомога або інший вид доходу? Якщо так, прошу зазначити відповідну норму Кодексу та визначити порядок оподаткування такого платежу для його отримувача.

4. Якщо добровільний платіж не є оплатою товару, роботи чи послуги та не передбачає зустрічного надання, чи виникає обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при його отриманні?

5. Чи змінюється відповідь на питання № 1-4 залежно від того, чи здійснюється добровільний платіж:

шляхом банківського переказу на рахунок;

за реквізитами IBAN;

за допомогою банківської картки через інтернет-еквайринг;

через інший платіжний сервіс?

 

2. Щодо платежів за майбутню гру

1. Чи є платіж фізичної особи за майбутній примірник настільної гри, яка буде виготовлена після досягнення встановленої мінімальної суми фінансування, оплатою за товар (передзамовленням) для цілей оподаткування?

2. Якщо такий платіж є оплатою за майбутній товар, у який момент у автора – продавця виникає дохід для цілей оподаткування?

3. Чи виникає обов’язок застосування РРО/ПРРО при отриманні такого платежу за майбутній товар через інтернет – еквайринг?

 

3. Щодо доходу оператора платформи

1. Якщо згідно з договором між оператором платформи та автором оператор надає послуги з організації та супроводу фінансування авторського проєкту за винагороду в розмірі 10 вісотків від фактично зібраної суми,
чи є доходом оператора платформи вся сума коштів, сплачена користувачами за відповідним проєктом, чи виключно сума винагороди оператора?

2. Чи змінюється відповідь на питання № 5 у випадку, якщо кошти користувачів відповідно до договору та умов платіжного сервісу не є власністю оператора платформи, а підлягають передачі автору або використанню
на виробництво відповідної гри?

3. Чи має значення для визначення доходу оператора платформи те, що кошти користувачів тимчасово зараховуються на його поточний рахунок, але відповідно до договору підлягають подальшому перерахуванню автору?

4. Чи має значення для визначення доходу оператора платформи використання механізму розподілу платежу (split payment), за якого платіжний провайдер безпосередньо перераховує визначену частину коштів оператору платформи як винагороду, а іншу частину - автору?

 

 

4. Щодо невдалого фінансування

1. Якщо встановлена мінімальна ціль фінансування не досягнута у визначений строк і всі кошти, сплачені користувачами, повертаються їм у повному обсязі, чи виникає дохід у оператора платформи або автора?

2. Якщо при поверненні коштів платіжним провайдером частина комісії за проведення платіжної операції не повертається, чи включається така сума до доходу оператора платформи або автора?

 

5. Щодо коштів, отриманих автором

Роз’яснити порядок оподаткування коштів, отриманих автором від реалізації проєкту через платформу, окремо для таких випадків:

1. Автор є фізичною особою, яка не зареєстрована як фізична особа – підприємець.

2. Автор є фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

3. Автор є фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування.

4. Автор є юридичною особою.

У разі якщо автор не є фізичною особою – підприємцем, окремо зазначити, чи виникає у оператора платформи статус податкового агента щодо такого автора та які саме податкові зобов’язання виникають у оператора платформи.

 

6. Щодо 10 відсотків винагороди

1. Якщо оператор платформи отримує винагороду у розмірі 10 відсотків від фактично зібраної суми, чи включається така винагорода до доходу оператора платформи в повному обсязі?

2. Якщо оператор платформи є платником єдиного податку третьої групи, чи застосовується до такої моделі положення п. 292.4 ст. 292 Кодексу щодо визначення доходу за договорами комісії, доручення, транспортного експедирування або агентськими договорами?

3. Які саме умови договору між оператором платформи та автором повинні бути передбачені для правильного визначення доходу оператора платформи як суми винагороди, якщо фактично через платформу залучаються кошти на реалізацію авторського проєкту?

 

7. Щодо рахунку умовного зберігання

1. Чи впливає на момент виникнення доходу оператора платформи або автора використання рахунку умовного зберігання, якщо кошти користувачів до моменту досягнення встановленої цілі не можуть бути отримані автором, а в разі недосягнення цілі повертаються користувачам?

2. Якщо кошти після успішного завершення фінансування перераховуються безпосередньо виробнику настільної гри для оплати її виготовлення, чи включаються такі кошти до доходу автора або оператора платформи та в який момент?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини першої ст. 20 Господарського процесуального кодексу України комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом (п. 15.1 ст. 15 Кодексу).

Підпунктом 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Кодексу передбачено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах у порядку, встановленому законодавством України.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 418 ЦКУ право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається ЦКУ та іншим законом.

Статтею 420 та частиною першою ст. 433 ЦКУ встановлено об’єкти права інтелектуальної власності.

Правила та умови розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (у тому числі використання об’єкта права інтелектуальної власності) наведено у главі 75 ЦКУ.

Згідно з частиною першою ст. 421 ЦКУ суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦКУ, іншого закону чи договору.

Статтею 1107 ЦКУ визначено види правочинів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 14.1 ст. 14 Кодексу визначено поняття, які вживаються в такому розумінні:

діяльність особи, що пов’язана, зокрема, з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, є господарською діяльністю (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

доходом з джерелом походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (абзац перший п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Крім того, відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Одночасно слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня
2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

При цьому форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 ст. 296 Кодексу, затверджуються в порядку, встановленому ст. 46 Кодексу (п. 296.9 ст. 296 Кодексу).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами, затверджена Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою –підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.

Доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п. 177.1 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Крім того, згідно з п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Пунктом 177.10 ст. 177 Кодексу визначено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

доходи від продажу об’єктів майнових і немайнових прав, зокрема, інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об’єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі – роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу (п.п. 164.2.3 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).