Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2026 р. № 5595/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «________» (далі – Товариство) від ______ (далі – звернення) щодо окремих питань оподаткування операцій із безоплатної передачі товарів під час дії воєнного стану на території України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.  

Згідно зі зверненням Товариство є платником податку на прибуток підприємств у загальному порядку та зареєстроване платником податку на додану вартість (ПДВ).

Товариством планується надання благодійної (безоплатної) допомоги у негрошовій формі без будь-якої грошової, матеріальної чи іншої компенсації на користь _______ університету (далі – отримувач), а саме: передання продуктів харчування (готові страви, продовольчі товари), предметів речового забезпечення та інших товарно-матеріальних цінностей (посуд, інвентар), основних засобів (технологічне, кухонне, холодильне обладнання).

Майно передається безоплатно для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у період дії правового режиму воєнного стану.

Як повідомляється, згідно зі статутом отримувача такий отримувач є юридичною особою публічного права – державною установою, яка діє на засадах неприбутковості, національним закладом вищої освіти у сфері національної безпеки та оборони, перебуває у сфері управління Міністерства оборони України та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із таких запитань:

1. Чи є операція з безоплатної передачі Товариством товарів (продуктів харчування, предметів речового забезпечення, інших товарно-матеріальних цінностей) та основних засобів (обладнання) на користь отримувача для потреб забезпечення оборони України операцією з постачання товарів для цілей оподаткування ПДВ, чи виникають у Товариства податкові зобов’язання з ПДВ, складається податкова накладна та чи застосовуються норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу, з урахуванням п. 321 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу?

2. Чи зобов’язане Товариство здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9 та 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у зв’язку з такою безоплатною передачею, з урахуванням п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу?  

3. Чи поширюється дія п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу на передачу основних засобів (обладнання), враховуючи, що продукти харчування та предмети речового забезпечення прямо названі у зазначеній нормі, а обладнання належить до «інших товарів»?

4. Чи відповідає отримувач як бюджетна установа, що утримується за рахунок коштів державного бюджету, та військовий навчальний заклад у складі Збройних Сил України переліку отримувачів, визначеному п. 321 підрозділу 2 розділу ХХ та п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу?

5. Які документи є достатніми для підтвердження безоплатності передачі та її цільового призначення «для потреб забезпечення оборони України» з метою правомірного застосування зазначених норм?

 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Під безоплатно наданими товарами відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розуміються, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України  від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996).

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону № 996).

Відповідно до ст. 3 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (зі змінами) (далі – Закон № 1934) організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з’єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Як передбачено ст. 15 Закону № 1934, фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Фінансування Збройних Сил України може здійснюватися додатково за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За даними інформаційних систем ДПС ______ університет, що є отримувачем благодійної допомоги згідно з умовами звернення, внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0031 (бюджетні установи). 

В частині оподаткування податком на прибуток підприємств

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі  абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення  п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.

Абзацом першим п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

На підставі п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

  на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Пунктом 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Щодо запитань 2 – 4

Якщо під час дії воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює операції із безоплатного передання товарів отримувачам, зазначеним у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, які перебувають у статусі неприбуткових організацій на дату такого добровільного передання товарів, у тому числі установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету (зокрема, закладу вищої освіти у сфері національної безпеки та оборони, який є бюджетною установою згідно з умовами звернення), для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо вартості таких безоплатно переданих товарів, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5  ст. 140 Кодексу, не виникає.

Різниця, встановлена п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, у такому випадку не застосовується.

Водночас, якщо підприємство – платник податку на прибуток підприємств проводить під час воєнного стану операції з безоплатного передання отримувачам, зазначеним у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, основних засобів (або невиробничих основних засобів), зокрема, у вигляді обладнання, то такий платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно на суму залишкової вартості такого окремого об’єкта основних засобів або на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів (якщо таке майно віднесено до невиробничих основних засобів), визначених відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Крім того, такий платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості відповідного окремого об’єкта основних засобів (якщо майно належить до основних засобів), визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.

При цьому різниця щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів (якщо майно віднесено до невиробничих основних засобів) та витрат на його поліпшення при безоплатній передачі дорівнюватиме нулю.

Щодо запитання 5

Оскільки відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання, здійснення благодійної діяльності не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, законодавства про благодійну діяльність.

При цьому загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається з Закону № 5073, Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів (частина перша ст. 2 Закону № 5073).

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціар – набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073                  (абз. перший п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Відповідно до п. 15 частини другої ст. 3 Закону № 5073 однією із сфер благодійної діяльності є сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша ст. 4 Закону № 5073).

Водночас частиною першою ст. 729 ЦКУ визначено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток, як встановлено абзацом першим п. 44.2 ст. 44 Кодексу, використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпунктів 16.1.3 та 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також подавати до контролюючих органів документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також забезпечувати збереження документів, пов’язаних із виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Первинним документом згідно зі ст. 1 Закону № 996 є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно зі ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, встановлені частиною другою  ст. 9 Закону № 996.

Тож законодавством з бухгалтерського обліку визначаються вимоги щодо обов’язкових реквізитів первинних документів для цілей бухгалтерського обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).

Отже, якщо платник податку на прибуток підприємств надає благодійну допомогу неприбутковим організаціям, у тому числі для цілей оборони держави, такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема і при застосуванні положень п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, мають бути підтверджені відповідними первинними та іншими документами.

Чинним законодавством не визначено вичерпного переліку документів для підтвердження господарських операцій із надання благодійної допомоги, а оцінка достатності документального підтвердження здійснюється з урахуванням сутності, характеру та специфіки відповідної операції.

Такими документами для підтвердження цільового характеру благодійної допомоги можуть бути, зокрема, звернення отримувача такої допомоги, пропозиція від підприємства щодо добровільного надання допомоги, рішення керівника підприємства про надання благодійної допомоги, договір про надання благодійної допомоги (пожертви), платіжний документ про перерахування коштів або первинні документи про передачу товарів (виконання робіт, надання послуг) тощо.

Благодійник може витребувати звіт про використання отриманої благодійної допомоги (довільна форма), який підтверджує, що товари (роботи, послуги) або кошти використані на відповідні цілі, якщо це випливає зі змісту відповідної операції, умов надання допомоги або характеру благодійної програми.

Водночас необхідність надання інших документів визначається з урахуванням фактичних обставин конкретної господарської операції, її змісту та даних, відображених у бухгалтерському обліку платника податків.

Оцінка достатності та належності документального підтвердження здійснюється контролюючим органом під час проведення перевірки з урахуванням усіх наявних документів та конкретних обставин здійснення операції.

При цьому питання порядку документального підтвердження первинними документами операцій платників податків для цілей їх відображення у бухгалтерському обліку, у тому числі із надання благодійної допомоги у вигляді безоплатного передання товарів неприбутковим організаціям, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

В частині оподаткування податком на додану вартість (ПДВ)

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу. 

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі. 

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 Кодексу.   

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.  Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами (далі – Порядок № 1307). 

Пунктом 198.5 ст. 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу). 

У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ст. 189 Кодексу). 

Пунктом 321 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено,  що не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утворенням відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

До наведених у пункті 321 підрозділу 2 розділу XX Кодексу операцій норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу не застосовуються.

Норми абзацу четвертого пункту 321 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовуються тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Щодо запитань 1, 4

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

З урахуванням норм п. 321 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, якщо Товариство здійснюватиме передачу отримувачу на безоплатній основі (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) товарів/послуг (у тому числі продуктів харчування, предметів речового забезпечення, інших ТМЦ) та основних засобів (обладнання)) для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави і такий отримувач належить до вказаної у п. 321 підрозділу 2 розділу XX Кодексу категорії суб’єктів, то для цілей оподаткування ПДВ така операція не вважатиметься постачанням товарів/послуг та не буде об’єктом оподаткування ПДВ (крім випадків, коли операція оподатковується за нульовою ставкою ПДВ. За такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються та податкова накладна не складається.

Також, оскільки при здійсненні такої операції норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу не застосовуються, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими вказаним пунктом Кодексу, не виникатиме.

У разі недотримання умов, визначених п. 321 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, операція Товариства з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі зазначених у зверненні товарів отримувачу буде об’єктом оподаткування і підлягатиме оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

За такою операцією Товариство зобов’язане буде нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної згідно з абзацом другим п. 188.1 ст. 188 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни згідно з правилами, передбаченими статтями 187 і 201 Кодексу та положеннями Порядку № 1307 дві податкові накладні:

одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання товарів  (0 грн);

іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання таких товарів над фактичною ціною.

Податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу нараховуються у разі, якщо придбані з ПДВ товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання / починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях / негосподарській діяльності платника податку. У разі, якщо такі придбані товари / послуги / необоротні активи використовуються в операціях з постачання (у тому числі безоплатної передачі), за якими платником податку нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, додаткове нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу  не здійснюється.  

Водночас, з питання визначення, чи належить отримувач до суб’єктів господарювання, на яких поширюються дія, зокрема п. 321 підрозділу 2  розділу ХХ Кодексу, та чи призначені безо