Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2026 р. № 5796/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

  Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації із справляння податків та, керуючись статтею  52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що 13.08.2026 його майно, будівлі та виробничі потужності (далі – Об’єкти), які розташовані за адресою: Комплекс будівель і споруд № 8, с. Іванівка, Житомирська область, Житомирський район, внаслідок ракетного удару зазнали значних руйнувань.

Товариство стверджує, що його господарська діяльність повністю зупинена (відсутня реалізація товарів / послуг, немає находжень коштів).

До звернення додано копію акта про пожежу від 14.08.2026 Житомирського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління ДНСН України у Житомирський області.

Товариство просить: 1) зафіксувати інформацію про факт руйнування виробничих потужностей / майна та повну зупинку його господарської діяльності; 2)  надати роз’яснення щодо порядку звільнення від сплати та  подання податкової звітності з таких податків: – податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до вимог підпункту 69.22 пункту  69 підрозділу  10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу; – земельного податку відповідно до вимог підпунктів 69.14 та 69.15 пункту  69 підрозділу  10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу; – податку на додану вартість (ПДВ) відповідно до пункту  32¹ підрозділу  2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (щодо незастосування вимог пункту 189.9 статті 189 Кодексу та пункту 198.5 статті 198 Кодексу); – оплата праці та податки з  зарплати (ПДФО, ВЗ, ЄСВ) щодо відображення у звітності періоду призупинення дії трудових договорів із працівниками відповідно до статті 13 Закону України № 2136-IX та умови звільнення від відповідальності за  несвоєчасну сплату ПДФО, ВЗ і ЄСВ чи  неподання звітності у зв’язку із  відсутністю фінансово-економічної можливості відповідно до підпункту 69.1 пункту  69 підрозділу  10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу; 3)  роз’яснити перелік документів та терміни їх подання для  офіційного підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків відповідно до  наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

1. Щодо фіксації інформації про факт руйнування виробничих потужностей  /  майна та про повну зупинку господарської діяльності

Державна податкова служба України розробила проєкт Повідомлення про втрату, знищення або пошкодження майна (товарів) внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та працює над тим, щоб повідомлення можна було подати не  тільки в паперовому вигляді, а також в електронній формі в розділі «Листування ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

В Повідомленні можна буде вказати дату та обставини події, перелік і орієнтовну вартість втрачених або пошкоджених товарів та основних засобів, інформацію про  проведену інвентаризацію, податковий кредит з ПДВ, а також дані про  підтвердження компетентними органами факту руйнування чи втрати.

З проєктом Повідомлення про втрату, знищення або пошкодження майна (товарів) внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можна ознайомитися за покликанням: https://tax.gov.ua/data/files/713193.docx.

2. Щодо порядку звільнення від сплати податків та подання звітності

Товариством не повідомлено про внесення інформації про пошкодження Об’єктів до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого майна), до  звернення не додано витяг з Реєстру пошкодженого майна.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та  земельного податку у разі знищення або пошкодження об’єктів нерухомого майна врегульовано нормами підпунктів 69.14ˡ, 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі  –  підпункт 69.14¹, підпункт 69.22 Кодексу).

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі  –  Податок на нерухомість)

Згідно з особливостей справляння Податку на нерухомість підставою для  обчислення податкових зобов’язань за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є зокрема, дані Реєстру пошкодженого майна (абзац другий підпункту 69.22 Кодексу).

Перелік та обсяг відомостей (інформації) щодо об’єктів нерухомого майна та  суб’єктів, майно якого пошкоджено або знищено, під час реєстрації в Реєстрі пошкодженого майна встановлюється пунктом 35 Порядку ведення Реєстру пошкодженого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  13.06.2023 № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

У додатку 3 «Класифікаційні ознаки категорії пошкоджень об’єкта» до  Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від  06.08.2022 №  144 «Про затвердження Методики проведення обстеження та  оформлення його результатів», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.2022 №  898/38234 (далі – Класифікація), визначаються три категорії пошкоджень об’єкта, а саме: І категорія – від 0 до 40 %; ІІ категорія – від 41 до 80 %; ІІІ  категорія – від 81 до 100 %.

Згідно з абзацами дванадцять, чотирнадцять підпункту 69.22 Кодексу за знищені (ІІІ категорія пошкоджень) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Бойових дій) у 2022 та наступних податкових (звітних) періодах, Податок на нерухомість не  нараховується та не сплачується, зокрема, за об’єкти нежитлової нерухомості, у  тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, дані про  знищення яких внесені до Реєстру пошкодженого майна.

Абзацом дев’ятнадцятим підпункту 69.22 Кодексу визначено, зокрема, що за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у  власності юридичних осіб, пошкоджені внаслідок Бойових дій (як такі, що  потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) (ІІ категорія пошкоджень) у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 січня 2023 року Податок на нерухомість не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в  якому було зафіксовано факт пошкодження нежитлової нерухомості за даними Реєстру пошкодженого майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в  якому за даними Реєстру пошкодженого майна об’єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.

Абзацами двадцять – двадцять другим підпункту 69.22 Кодексу визначено, що у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які  внаслідок Бойових дій, зазнали незначних пошкоджень (І категорія пошкоджень), придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та  підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації (далі – ОМС) мають право:

1. встановлювати ставки Податку на нерухомість, в розмірі, меншому за розмір встановлений рішенням відповідного ОМС для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2. звільняти від сплати Податку на нерухомість.

Період дії індивідуальної ставки Податку на нерухомість за пошкоджені об’єкти нерухомості буде визначено у відповідному рішенні ОМС.

Водночас зазначаємо, що дані Акту про пожежу або Акту комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації   не є підставою щодо звільнення від оподаткування Податком на нерухомість.

Підставою для застосування положень підпункту 69.22 Кодексу є дані Реєстру пошкодженого майна.

З огляду на вищевикладене, оскільки відомості про об’єкт нерухомості не  внесено до Реєстру пошкодженого майна, то у Товариства не має підстав щодо застосування особливого порядку справляння Податку на нерухомість передбаченого підпунктом 69.22 Кодексу.

При цьому звертаємо увагу, що Кодексом не встановлюється особливий порядок справляння Податку на нерухомість за пошкоджені або знищені об’єкти нерухомості за період з дня пошкодження до дня внесення відомостей про такий об’єкт нерухомості до Реєстру пошкодженого майна.  

Щодо земельного податку

Товариство не надало копій витягів з Державного реєстру речових прав на  нерухоме майно та з Державного земельного кадастру. Обсяг та зміст наданої у  зверненні інформації, у тому числі щодо об’єкта земельних відносин, є недостатнім та  не дає змоги в повній мірі ідентифікувати фактичну сутність обставин, стосовно яких виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації. Тому надається роз’яснення загальних норм податкового законодавства.

Відповідно до підпункту  69.14¹ Кодексу не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та  комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, внесені до Реєстру пошкодженого майна.

Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються, зокрема:

для фізичних та юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;

50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.

Плата за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або  нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не  нараховується і не сплачується за період починаючи з першого числа місяця, на  який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром пошкодженого майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на  новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав, або до останнього числа місяця, в  якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше
ніж до 1 січня 2026 року.

У додатку 3 Класифікації визначено об’єкти, яким встановлюється ІІІ категорія пошкоджень. До ІІІ категорії пошкоджень відноситься об’єкт непридатний для  використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступень та  характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйновані об’єкти), яким встановлюється ступень пошкодження 81 – 100 % та рекомендується виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об’єкта.

Підставою для звільнення від оподаткування платою за землю земельної ділянки, на якій розташований знищений об’єкт нерухомості, є витяг з Реєстру пошкодженого майна (далі – Витяг), в якому встановлено ІІІ категорію його пошкодження.

Якщо у Витягу для об’єктів нерухомості встановлено І, ІІ категорії пошкодження, то звільнення, передбачене підпунктом  69.14¹ Кодексу, на земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти не поширюється.

Звертаємо увагу, що підпункт 69.14¹ Кодексу може застосовуватися платниками плати за землю, у яких на земельній ділянці розташовані поряд із зруйнованими, ще й інші пошкоджені або вцілілі об’єкти нерухомості. При цьому умови, визначені підпунктом 69.14¹ Кодексу, передбачають, що при розрахунку розміру пільги враховується виключно площа знищених об’єктів нерухомості, без врахування площі пошкоджених об’єктів.

Щодо звільнення земельних ділянок, визнаних потенційно забрудненими чи  непридатними для використання

Не нараховується та не сплачується плата за землю:

1) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункту 283^-1.2 статті 283^-1, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Підставою для звільнення таких земельних ділянок є відомості  /  дані Державного земельного кадастру, документ (акт) про проведення обстеження земельних ділянок операторами протимінної діяльності.

2. за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з  потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (пункт 283.2 статті 283, пункт 283¹.3 статті 283¹, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Підставою для звільнення таких земельних ділянок є рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийняте на підставі поданої заяви платника податків.

3. за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, забруднені вибухонебезпечними предметами (пункту 283^-1.2 статті 283^-1, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Підставою для звільнення таких земельних ділянок є:

- Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376;

- рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або  військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі  сплати місцевих податків та/або зборів, прийняте на підставі поданої заяви платника податків.

Щодо податку на додану вартість (ПДВ): порядок списання зруйнованих основних засобів, товарних залишків та матеріалів без нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (щодо незастосування вимог пункту 189.9 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та  підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та  зборів (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).

У разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за  самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або  невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (пункт 189.9 статті 189 Кодексу).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або  виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в негосподарській діяльності платника податку (крім  випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).

Норма пункту 189.9 статті 189 Кодексу не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в  інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або  невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або  невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

У разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які  оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в  господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (пункт 189.10 статті 189 Кодексу).

Абзацами першим, другим та п’ятим пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, протягом дії  правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або  операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії  обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу операцій норми пункту 198.5 статті 198 Кодексу не застосовуються.

Обов’язковим документом для цілей застосування пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, коли товари, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або руйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, зокрема, через збройну агресію російської федерації проти України, є  сертифікат, що підтверджує настання обставин непереборної сили, який  видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, отриманий відповідно до  Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».

Особливості оподаткування ПДВ операцій з ліквідації (списання) основних засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація (списання) здійснюється без згоди платника ПДВ, а також здійснення документального підтвердження таких фактів визначено в Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість» (далі – УПК № 673).

Зокрема, в УПК № 673 визначено, що у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов’язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

Такими документами можуть бути:

сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору);

акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 (зі змінами), що  підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у  тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на  основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Щодо оплати праці та податків з зарплати (ПДФО, ВЗ, ЄСВ)

Відповідно до частини другої статті 97 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) та частини першої статті 15 Закону України від 24.03.1995 №  108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та  розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами самостійно у  колективному договорі з дотриманням норм і  гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним  роботу (абзац перший статті 1 Закону № 108).

Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 13 Закону України від 16.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення роботою і  тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із  збройною агресією проти України, що  виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Під час та за період призупинення дії трудового договору роботодавець не  зобов’язаний виплачувати працівнику заробітну плату, здійснювати гарантійні та  компенсаційні виплати (крім сум, які належали такому працівнику на день призупинення дії трудового договору) і забезпечувати умови праці, необхідні для  виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і трудовим договором (у тому числі надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, подавати відповідні заяви-розрахунки передбачені законодавством про державне соціальне страхування).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пункту 162.1 статті 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18  відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2  –  167.5 статті  167 Кодексу).

Відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про  завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим.

Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" на сайті або по телефону (044) 495-20-60

Приєднуйтесь до нас у соцмережах: