Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець) від … № … (вх. ДПС № … від …) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення, Підприємець здійснює діяльність у сфері комп’ютерного програмування та надання пов’язаних із цим послуг через мережу Інтернет. Продаж фізичних товарів, матеріальних носіїв програмного забезпечення чи паперової продукції клієнтам не здійснюється. Оплата на право доступу до застосунку здійснюється клієнтом на Інтернет-сайті в безготівковій формі дистанційно за допомогою платіжних сервісів (інтернет-еквайринг «А» або «Б») шляхом введення реквізитів банківської картки. Розрахунки готівковими коштами або через фізичні POS-термінали не проводяться. Фізичне місце розрахунків (офіс, магазин тощо) відсутнє.
Підприємець звернувся до контролюючого органу із такими питанням (у контексті звернення):
Чи звільнений ФОП (3 група єдиного податку 5 %) від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) при здійсненні вищеописаної діяльності з продажу доступу до функціоналу програмного забезпечення (невиключної ліцензії) через вебсайт, якщо оплата приймається виключно за допомогою сервісів переказу коштів (через інтернет-еквайринг «А» або «Б») з подальшим зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок ФОП?
Звертаємо увагу, що за визначеннями, наведеними у пункті 3 розділу I Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 162:
платіжний рахунок – рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;
поточний рахунок – рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;
розрахунковий рахунок – рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.
Тобто, розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а Підприємець відповідно може мати лише платіжний та/або поточний рахунок.
Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.
Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через РРО / ПРРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
До таких винятків належать, зокрема, встановлене у пункті 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Водночас право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.
Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги, які зазначені в зверненні, виключно за допомогою сервісів переказу коштів, якими є також і платіжні сервіси «А» або «Б» (в контексті звернення), застосовування РРО / ПРРО для Підприємця не є обов’язковим.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________________________________
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |