Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула (…) (далі – Товариство) (…) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Товариство у своєму зверненні повідомило, що має намір укласти цивільно – правовий (господарський) договір з фізичною особою – підприємцем (далі – Власник житла), який є власником місць проживання (ночівлі) та надає послуги з подобового розміщення (тимчасового проживання) осіб.
Згідно з умовами договору, Власник житла уповноважує Товариство виконувати функції щодо справляння туристичного збору. Зокрема, передбачається, що туристи, які отримують послуги з тимчасового проживання у Власника житла, сплачуватимуть суму туристичного збору на поточний розрахунковий рахунок Товариства. Зі свого боку Товариство бере на себе обов’язок акумулювати ці кошти, складати та подавати податкову звітність (декларацію) з туристичного збору, а також перераховувати утриманий збір до відповідного місцевого бюджету територіальної громади по місцю розташуванню житла. Співпраця планується на підставі двостороннього договору між Власником житла та Товариством.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи відповідає чинному податковому законодавству України описана Товариством схема співпраці, за якої Власник житла делегує свої обов’язки податкового агента зі сплати туристичного збору Товариству на праві двостороннього цивільно – правового чи господарського договору?
2. Чи має право Товариство, в описаній ситуації, набути статусу та виконувати функції податкового агента як квартирно – посереднецька організація (відповідно до п.п. «б» п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Кодексу) для цілей справляння та перерахування туристичного збору за такого Власника житла на підставі укладеного з ним договором?
Щодо першого питання
Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Кодексу місцеві ради в межах повноважень, визначених Кодексом, вирішують питання щодо встановлення туристичного збору.
Згідно з п. 18.1 ст. 18 Кодексу податковим агентом визнається особа, на яку Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Відповідно до п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Кодексу згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Кодексу, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Підпунктом 268.2.1 п.268.2 ст. 268 Кодексу передбачено, що платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.
Відповідно до п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Кодексу платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до цього Кодексу та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 Кодексу).
Отже, з питання щодо можливості делегування Власником житла своїх обов’язків податкового агента зі сплати туристичного збору юридичній особі слід зазначити, що визначений порядок справляння туристичного збору не регулює питання передачі функцій від податкового агента іншій юридичній особі.
Делегування юридичним особам повноважень по справлянню туристичного збору здійснюється органами місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідних рішень та укладання угод в межах взаємовідносин відповідно до п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.
Платники збору – особи, що тимчасово розміщуються в індивідуальному житлі фізичних осіб, можуть сплачувати туристичний збір в межах чинних норм Кодексу, зокрема, через юридичних осіб, які уповноважуються органом місцевої влади справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Щодо другого питання
Порядок нарахування та сплати туристичного збору визначено ст. 268 Кодексу.
Платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Кодексу).
Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до Кодексу та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (п.п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 Кодексу).
Відповідно до п.п. «б» п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Кодексу згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися податковими агентами, зокрема, квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
Враховуючи, що у зверненні Товариство зазначило, що має намір укладати цивільно правовий (господарський) договір із фізичною особою – підприємцем, який надає послуги з подобового розміщення (тимчасового проживання) осіб, то у разі укладання такого договору правовідносини виникнуть між Товариством та суб’єктом господарювання – фізичною особою – підприємцем.
Оскільки у зверненні зазначено, що власником житла, у якому будуть тимчасово надаватися послуги з подобового розміщення (тимчасового проживання) є фізична особа – підприємець, а не фізична особа, то наявність договору між Товариством та фізичною особою – підприємцем (Власником житла), предметом якого є передача Товариству функцій щодо справляння, акумулювання та перерахування туристичного збору, не створює передбачених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу правових підстав для визначення Товариства квартирно-посередницькою організацією та набуття ним статусу податкового агента з туристичного збору.
Крім цього, за умови що Товариство не здійснює безпосередньо надання послуг з тимчасового розміщення осіб у власних місцях проживання, не здійснює діяльність як квартирно-посередницька організація та не уповноважене відповідною сільською, селищною, міською радою справляти туристичний збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою, то виконання Товариством функцій щодо справляння туристичного збору на підставі договору з фізичною особою – підприємцем Власником житла призведе до порушення положень пп. 268.6.1, 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що Товариство, як юридична особа може звернутися до відповідної сільської, селищної або міської ради з відповідною заявою щодо визначення Товариства податковим агентом з туристичного збору відповідно до п.п. «в» п.п. 268.5.2 п. 268 ст. 268 Кодексу та укласти договір на справляння туристичного збору на відповідній територіальній громаді.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |