Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2026 р. № 5828/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство за лютий 2026 року задекларувало від’ємне значення з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та заявило відповідну суму ПДВ до бюджетного відшкодування.

За результатами документальної перевірки контролюючим органом встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на 10 000 грн та прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В3», яке було узгоджено у травні 2026 року.

У зв’язку з узгодженням зазначеного податкове повідомлення-рішення за формою «В3» залишок від’ємного значення Товариства збільшено на 10 000 грн та відображено Товариством у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за травень 2026 року.

Таким чином, у наведеній ситуації фактично мають місце два різні звітні періоди:

лютий 2026 року – період, за який Товариством було сформовано від’ємне значення з ПДВ та заявлено відповідну суму до бюджетного відшкодування;

травень 2026 року – період, у якому узгоджено податкове повідомлення-рішення за формою «В3» та в якому сума збільшення від’ємного значення відображена у рядку 16.3 декларації з ПДВ.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Який звітний (податковий) період має бути зазначений у графах 2 та 3 «Звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення» таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, у випадку збільшення залишку від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «В3»?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентується статтею 200 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14
розділу V Кодексу).

Відповідно до підпункту «в» пункту 200.14 статті 200 розділу V Кодексу, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування

Згідно з пунктом 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254, у разі якщо за результатами перевірок виявлено відсутність права на отримання платником податку бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «В3».

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21, у рядку 16 податкової декларації з ПДВ відображається від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зокрема у рядку 16.3 вказується сума збільшення / зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу ІІ Кодексу.

У разі заповнення рядка 16.3 податкової декларації з ПДВ обов’язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючих розрахунків».

При цьому значення рядка 16.3 податкової декларації з ПДВ впливає на визначення суми податкового кредиту у рядку 17 податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку № 21, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9 податкової декларації з ПДВ) і податкового кредиту (рядок 17 податкової декларації з ПДВ) отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 податкової декларації з ПДВ.

При заповнені рядка 19 податкової декларації з ПДВ обов’язковим є подання додатку 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)) (підпункт  2 пункту 5 розділу V Порядку № 21).

У таблиці 1 додатка 2 (Д2) здійснюється повна деталізація (розшифровка) від’ємного значення, зазначеного у рядку 19 податкової декларації з ПДВ, зокрема, у графах 2, 3 зазначається звітний (податковий) період (місяць та рік), у якому виникло від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу.

Таким чином, у випадку збільшення суми від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення за формою «В3», яку включено до складу податкового кредиту та відображено зі знаком «+» у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ, у звітному (податкову) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення за формою «В3», у графі «Звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення» таблиці 1 додатка 2 (Д2) зазначається звітний (податковий) період (місяць, рік), у якому сформовано податковий кредит за таким узгодженим податковим повідомленням-рішенням.

Отже, якщо за результатами документальної перевірки податкової декларації з ПДВ за лютий 2026 року контролюючим органом виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та складено податкове повідомлення-рішення за формою «В3», яке було узгоджено у травні 2026 року, то сума від’ємного значення ПДВ, у відшкодуванні якого було відмовлено, відображується у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за травень 2026 року. Така сума ПДВ збільшує залишок від’ємного значення та підлягає відображенню в додатку 2 (Д2).

При цьому, у графі «Звітний (податковий) період, у якому виникло від’ємне значення» таблиці 1 додатка 2 (Д2) (графи 2 та 3) зазначається травень 2026 року (05.2026) – місяць, у якому це від’ємне значення було збільшено за рахунок узгодженого податкового повідомлення- рішення за формою «В3».

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).