Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2026 р. № 5830/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Державного спеціалізованого господарського підприємства «»  (далі – ДП) щодо коригування фінансового результату до оподаткування що виникають при формуванні забезпечень (резервів) для відшкодування виплат Пенсійного фонду України на виплату пільгових пенсій, одноразової допомоги, яка надається підприємством працівнику при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію, з нагоди ювілейних дат та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ДП є юридичною особою публічного права, засноване на державній власності, органом управління майном якого є Державне агентство «». Підприємство є платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування та здійснює коригування фінансового результату до оподаткування на різниці передбачені розділом III Кодексу. ДП веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності.

ДП відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» (далі – МСБО37) та положення про облікову політику підприємства здійснює за міжнародними стандартами нарахування забезпечень під виплати після закінчення трудової діяльності.

Сума забезпечень визначається щорічно, перед складанням річної фінансової звітності підприємства незалежним актуарієм.

ДП просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

чи має право ДП не включати до різниць, що виникають при формуванні забезпечень (резервів), які визначені п. 139.1 ст. 139 Кодексу суми нарахованих витрат на створення забезпечень:

• під виплати для покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату пільгових пенсій;
• під виплати на одноразову допомогу, яка надається працівнику при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію;
• під виплати з нагоди ювілейних дат?

 

        Відповідно до частини першої ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року

№ 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) (далі – Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п.1 частини другої ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Перелік професій за списком № 1, № 2 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 « Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Відповідно до п. 10 МСБО37 забезпечення – зобов'язання з невизначеним строком або сумою.

Згідно п. 1 МСБО37 стандарт застосовується всіма суб'єктами господарювання для обліку забезпечень, умовних зобов'язань і умовних активів, за винятком тих:

а) які є результатом договорів, що підлягають виконанню, крім випадків, коли договір є обтяжливим; та

б) [вилучено]

в) на які поширюється сфера застосування іншого стандарту.

У п. 14 МСБО37 зазначено, що забезпечення слід визнавати, якщо:

а) суб'єкт господарювання має існуюче зобов'язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події;

б) ймовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для виконання зобов'язання; і

в) можна достовірно оцінити суму зобов'язання.

Відповідно до п.п. «г» п. 5 МСБО37 у разі, коли в іншому Стандарті йдеться про конкретний тип забезпечення, умовного зобов’язання чи умовного активу, суб’єкт господарювання застосовує той стандарт замість цього Стандарту. Наприклад, деякі типи забезпечень розглядаються також у стандартах, зокрема: виплати працівникам (Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 19 «Виплати працівникам» (далі – МСБО19)). 

Згідно з п. 5 МСБО 19 виплати працівникам включають, зокрема:

б) виплати після закінчення трудової діяльності, такі як, зокрема: 

і) пенсійні виплати (наприклад, пенсії та одноразові виплати при виході на пенсію);

в) інші довгострокові виплати працівникам, такі як, зокрема:

іі) виплати з нагоди ювілеїв або інші виплати за вислугу років;

г) виплати після закінчення трудової діяльності.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, визначено п. 139.1 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому Кодекс не містить визначення поняття «виплати, пов’язані з оплатою праці».

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Підпунктом 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

        Слід зазначити, що згідно з п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Кодексу працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Отже, операції із формування та використання забезпечень по виплатам, пов’язаним з оплатою праці, зокрема, на виплату пенсій на пільгових умовах працівникам, які заробили пільговий стаж на підприємстві до досягнення ними пенсійного віку для покриття витрат Пенсійного Фонду, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами,  виплати з нагоди ювілейних дат, не приймають участі при визначенні різниць для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу.

 Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).