Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2026 р. № 5837/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих питань з визначення доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи при отриманні грошових коштів у формі спонсорської допомоги, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 % та у межах здійснення господарської діяльності  планує укласти договори про спонсорство з юридичними особами – спонсорами та, відповідно  отримувати кошти у формі спонсорської допомоги. При цьому отримання таких коштів не передбачає передачі спонсору корпоративних прав у Товаристві, а також не є внеском до статутного капіталу.

Відповідно до умов таких договорів  буде передбачатись, що спонсор передає Товариству грошові кошти, а Товариство, зі свого боку, буде розміщувати на власних інформаційних ресурсах (вебсайті, сторінках у соціальних мережах, відеоканалах тощо) інформацію про спонсора, його діяльність, продуцію, послуги, торговельну марку тощо.

Товариство, посилаючись на норми Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право Товариство – платник єдиного податку  третьої групи, яке не є  платником ПДВ, отримувати грошові кошти у формі спонсорської допомоги за договором  про спонсорство, не порушуючи умов перебування на спрощеній системі оподаткування?
2. Чи відповідає така діяльність умовам застосування спрощеної системи оподаткування та чи не призведе  укладення на виконання укладення договору  про спонсорство і отримання за ним  доходу  до втрати  Товариством статусу платника єдиного податку третьої групи?
3. Чи включаються грошові кошти, отримані Товариством від спонсора за договором  про спонсорство, до складу доходу  платника єдиного податку  третьої групи  відповідно до статті  292 Кодексу?
4. У разі якщо кошти, отримані у формі спонсорської допомоги, включаються  до складу  доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, просимо роз’яснити, чи визначається дата отримання такого доходу відповідно до пункту 292.6 статті 292 Кодексу – на дату фактичного надходження коштів на поточний рахунок Товариства.

 

Щодо першого - четвертого питання.

Оскільки Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Пунктом 15 частини першої статті 1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270) визначено, що реклама - це інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.

При цьому, спонсорство - це добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно власного імені, найменування, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару, торговельної марки, яка знаходиться у власності таких осіб або правомірно ними використовується (пункт 25 частини першої статті 1 Закону № 270).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога – це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп встановлено статтею 292  Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 стаття  44 Кодексу).

 Платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).

Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності  визначено пунктом 291.5 статті 291 Кодексу.

Зокрема, відповідно до підпункту  6 пунктом 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Кодексу.

При цьому, пунктом 292.11 статті 292 Кодексу визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу юридичної особи  платника єдиного податку третьої групи.

Сума коштів, отримані юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи у формі  спонсорської допомоги, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку  третьої групи визначені у пункті 292.11 статті 292 Кодексу.

Враховуючи зазначене, нормами Кодексу не встановлено обмежень для юридичних осіб - платників єдиного податку третьої групи щодо отримання  грошових коштів  у формі спонсорської допомоги за договором про спонсорство від юридичних осіб – спонсорів за умови дотримання вимог визначені главою 1 розділу XIV Кодексу.

 Сума отриманих коштів Товариством від юридичних осіб - спонсорів  у формі спонсорської допомоги за договором про спонсорство включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи та оподатковується за обраною ставкою єдиного податку. При цьому, датою отримання доходу юридичної особи  - платника єдиного податку третьої групи є дата фактичного надходження таких коштів на поточний рахунок платника.

У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), – платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у таких випадках та в строки, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (підпункт 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).