X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2026 р. № 5838/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо питання визначення доходу юридичної особи – платника єдиного податку у разі формування додаткового капіталу, та  керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі сплатою  податку на додану вартість  та потребує роз’яснення щодо оподаткування єдиним податком операції з внесення учасниками товариства грошових коштів у безготівковій формі до додаткового капіталу, оформлених протоколами загальних зборів учасників товариства.

Товариство, посилаючись на норми законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. Чи вважаються кошти у грошовій  (безготівковій) формі, внесені учасниками Товариства до додаткового капіталу товариства на підставі протоколів загальних зборів учасників, доходом платника єдиного податку  третьої групи у розумінні пункту 292.1 статті 292 Кодексу?
  2. Чи правильно відображати внесення та повернення  учасниками Товариства  грошових коштів до додаткового капіталу товариства як операції, що не формують  об’єкт оподаткування єдиним податком?

Щодо першого – другого питання.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Частиною четвертою статті 12 Закону № 2275 визначено, що окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором (частина п’ята статті 12 Закону № 2275).

Статтею 14 Закону № 2275 визначено, що кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.

Разом з тим, частиною першої статті 16 Закону № 2275 передбачено, що збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.

При збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника (частина третя статті 16 Закону № 2275).

Статтею 18 Закону № 2275 визначено, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників (частина перша статті 18 Закону № 2275).

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону № 2275 додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 стаття 1 Кодексу).

Прямі фінансові інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою (підпункт «б» підпункт 14.1.81 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу).

 

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Об'єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пункт 292.6 стаття 292 Кодексу).

Згідно з пунктом 292.13 статті 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

 Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів  44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац 5 пункту 296.1 статті 296 Кодексу)

До складу доходу, визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються, зокрема:

суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (підпункт 3 пункту 292.11 статті 292 Кодексу);

суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (підпункт 8 пункту 292.11 статті 292 Кодексу).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зі змінами), рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Враховуючи зазначене, норми глави 1 розділу XIV Кодексу не передбачають виключень щодо віднесення до складу доходу платника єдиного податку коштів або майна без обміну на корпоративні права.

Таким чином, у разі внесення коштів у грошовій (безготівковій) формі учасниками юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи до додаткового капіталу на підставі протоколів загальних зборів учасників, не включаються до складу доходу такої юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи, якщо така господарська операція передбачає внесення коштів в обмін на емітовані юридичною особою корпоративні права.

В іншому разі, кошти, які внесені учасниками як додатковий капітал без зміни статутного капіталу, можуть розглядатися як фінансова допомога, яка в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є фінансовою допомогою, наданою на безповоротній або поворотній основі.

При цьому, якщо юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи сума отриманої поворотної фінансової допомоги повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, то така сума такої фінансової допомоги не включається до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи.

У разі, отримання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи суми поворотної фінансової допомоги, яка не повернута протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, така сума включається до складу доходу такого платника податків  наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).