Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.10.2026 р. № 5846/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (   ) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, та в межах компетенції повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні платник податків є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків, у межах своєї господарської діяльності планує здійснювати операції із продажу (реалізації) ювелірних виробів на підставі договорів комісії, де виступатиме в ролі Комітента. Комісіонерами також виступатимуть суб’єкти господарювання на спрощеній системі (платники єдиного податку за ставкою 5 відсотків).

За умовами проєктів договорів комісії Комісіонер зобов’язується від свого імені, але за рахунок Комітента, надавати в інтересах Комітента послуги з приймання на комісію, оцінки та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (далі – Товари).

Крім того, за умовами проєктів договорів комісії Комісіонер буде мати право приймати від покупців авансові платежі за товари/замовлення в межах погодження із Комітентом умов: Комісіонер буде утримувати аванс на своєму поточному рахунку із ведення окремого аналітичного обліку до моменту відвантаження Товару.

Розрахунки за реалізований Товар, здійснюватимуться у готівковій формі (фіскалізація готівкових коштів, прийнятих від клієнтів через програмних реєстраторів розрахункових операцій із подальшою інкасацією на поточний рахунок Комісіонера) та безготівковій формі одразу на поточний рахунок Комісіонера.

Перерахування виручки Комітенту буде здійснюватися Комісіонером у безготівковій формі на основі звіту Комісіонера двома способами:

1) перший вид договорів – Комісіонер буде перераховувати Комітенту всю суму виручки за реалізований і відвантажений покупцям товар. Після отримання всієї суми виручки Комітент відповідно буде перераховувати всю належну Комісіонеру суму комісійної винагороди окремим платіжним дорученням шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Комісіонера.

2) другий вид договорів – комісійна винагорода буде утримуватися Комісіонером із загальної суми виручки за реалізований і відвантажений покупцям товар. Сума до виплати Комітенту розраховуватиметься як різниця між загальною сумою виручки та сумою комісійної винагороди.

З огляду на зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань.

1. Який КВЕД необхідно обрати для можливості здійснення операцій із продажу (реалізації) ювелірних виробів на підставі договорів комісії в ролі Комітента?

2. Чи правильно платник податків розуміє, до для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, який здійснює посередницьку діяльність з продажу Товарів за договорами комісії в ролі Комітента доходом для цілей оподаткування єдиним податком є вся сума виручки за реалізовані Комісіонером товари із врахуванням комісійної винагороди Комісіонера?

3. Яка дата вважатиметься датою отримання доходу для Комітента платника єдиного податку при укладанні першого виду договорів (коли після отримання всієї суми виручки Комітент окремо перераховує всю належну Комісіонеру суму комісійної винагороди окремим платіжним дорученням шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Комісіонера): дата зарахування грошових коштів на рахунок Комісіонера згідно платіжного доручення Комітента чи дата підписання Звіту комісіонера?

4. Яка дата вважатиметься датою отримання доходу (комісійної винагороди) для Комітента - платника єдиного податку при укладанні другого виду договорів (коли комісійна винагорода буде утримуватися Комісіонером загальної суми виручки за реалізований і відвантажений покупцям товар): дата зарахування грошових коштів на рахунок Комітента згідно платіжного доручення Комісіонера (збільшена на суму утримання Комісіонером комісійної винагороди) чи дата підписання Звіту комісіонера?

5. Чи не вважається для Комітента таке самостійне утримання комісійної винагороди Комісіонера із суми виручки порушення вимог п. 291.6 ст. 291 Кодексу щодо застосування виключно грошової форми розрахунків для платників єдиного податку?

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ).

Частиною першою ст. 1013 ЦКУ передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Крім того, згідно з частиною першою ст. 1022 ЦКУ після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (абзац перший п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Крім того, відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Одночасно слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня
2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Щодо першого питання

Разом з цим з питання щодо визначення коду виду діяльності згідно з КВЕД ДК 09:2010 доцільно звернутися до Державної служби статистики України.

Щодо другого, третього та четвертого питань

Доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (комітента) є уся сума коштів, отримана за договором комісії, на підставі первинних документів (тобто з урахуванням суми винагороди, яка самостійно утримана фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (комісіонером)) у періоді їх фактичного зарахування на рахунок, відкритий у надавачів платіжних послуг для здійснення підприємницької діяльності.

Щодо п’ятого питання

За договором комісії клієнт за придбаний товар розраховується з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (комісіонером), який зобов’язаний перерахувати усі отримані кошти суб’єкту господарювання (комітенту), та отримати винагороду за проданий товар як комісіонер виключно від вказаного суб’єкта господарювання (комітента).

Самостійне утримання комісіонером належної йому винагороди з отриманих від покупців коштів не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної операції).

Водночас зауважуємо, якщо на підставі зазначеного договору відбувається погашення заборгованості між комісіонером та комітентом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі складеного документу (акту, заяви тощо), то такі розрахунки відносяться до негрошових і це позбавляє права фізичну особу – підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування.

При цьому, у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6 ст. 291 Кодексу, платники єдиного податку зобов’язані до отриманого таким шляхом доходу застосувати ставку єдиного податку 15 відсотків (п.п. 3 п. 293.4 ст. 293 Кодексу) та перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.