Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.10.2026 р. № 5870/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

     Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо порядку оподаткування операцій з розповсюдження державних лотерей і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є суброзповсюджувачем державних лотерей, які воно отримує від оператора державних лотерей для комісійної торгівлі. За свої послуги Товариство отримує від оператора державних лотерей комісійну винагороду.

Враховуючи викладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) КВЕД, який зазначається при продажу лотерей;

2) порядку оподаткування ПДВ операції з розповсюдження лотерей;

3) необхідності складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної на кінцевого споживача за операціями з продажу лотерей;

4) необхідності включення оборотів від продажу лотерей у J0500203 Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій.

Слід зазначити, що відповідно до баз даних ДПС Товариство:

– має зареєстровані програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО);

– не має зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).

Поряд з цим у своєму звернені Товариство просить надати розʼяснення щодо порядку подання звітності, пов’язаної із використанням КОРО (розрахункових книжок, далі – РК).

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України від 06 вересня 2012 року  № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» зі змінами (далі – Закон № 5204) визначено, що державна лотерея – лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до Закону № 5204.

Оператор державних лотерей – юридична особа − суб'єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному Законом № 5204 (пункт 11 частини першої статті 1 Закону № 5204).

Розповсюджувач державної лотереї – юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов'язані з розповсюдженням державних лотерей (пункт 12 частини першої статті 1 Закону № 5204).

Оператор державних лотерей укладає письмові договори з розповсюджувачами державної лотереї − юридичними чи фізичними особами (частина друга статті 9 Закону № 5204).

Розповсюджувач державної лотереї виконує такі функції:

здійснює прийом ставок від учасників і передає їх оператору державних лотерей;

видає (виплачує) призи переможцям державних лотерей у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї;

веде облік і надає оператору державних лотерей звітність про рух лотерейних білетів і виручки;

забезпечує вільний доступ громадянам до придбання лотерейних білетів і отримання призів;

проводить популяризацію державної лотереї та роз’яснює правила участі в ній;

виконує інші функції, визначені в укладеному між розповсюджувачем та оператором договорі про розповсюдження державних лотерей (частина перша статті 9 Закону № 5204).

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі Українивід 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Пунктом 11 статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки через РРО / ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13, Наказ № 13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, яку повинні зазначати платники податків у встановлених формою вигляді і полі, які є окремими реквізитами розрахункового документа.

Обов’язкові реквізити, що мають містити фіскальні касові чеки (далі – фіскальні чеки), визначені пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13, зокрема фіскальний чек має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7), та інші обов’язкові реквізити.

Крім того, у пункті 5 розділу І Положення № 13 передбачено, що розрахункові документи, що створюються РРО / ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Отже, зазначення у фіскальному чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (рядок 7) передбачено лише у випадку реалізації підакцизних товарів.

Разом з цим, наведена у зверненні інформація щодо лотереї з КВЕД 4911 99 0000 (в контексті звернення), може бути розміщена в довільній формі в полях для коментарів, які містяться в формі фіскального чека, як додатковий реквізит розрахункового документа.

Щодо питань 2, 3

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що постачання послуг − будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 розділу V ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 розділу V ПКУ.

Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Згідно з підпунктом 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з випуску, обігу та погашення лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереях; придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу організатором азартних ігор; внесення ставки з метою укладення парі та виплата виграшу суб’єктом господарювання, який проводить парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Операції, пов’язані з проведенням державних лотерей (зокрема, прийняття оплати участі у державних лотереях (продаж лотерейних білетів), виплата виграшів (призів) гравцям у лотерею), які здійснюються розповсюджувачем (суброзповсюджувачем) державних лотерей на підставі відповідного договору з оператором державних лотерей, відповідно до підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ. За зазначеними операціями розповсюджувач (суброзповсюджувач) не повинен складати та реєструвати в ЄРПН податкові накладні (в описаній у зверненні ситуації податкова накладна складається таким розповсюджувачем (суброзповсюджувачем) лише за операцією з надання комісійних послуг виходячи з вартості комісійної винагороди).

Щодо питання 4

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок використання КОРО та РК, є Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, та Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (РК), затверджений Наказом № 13 (далі – Порядок подання звітності).

Так, звітність, пов’язана із використанням КОРО та РК, подається субʼєктом господарювання за формою № ЗВР-1, лише за умови виходу з ладу РРО або відключення електроенергії (пункт 3 Порядку подання звітності).

При цьому використання КОРО на період відсутності електроенергії або виходу з ладу РРО для проведення розрахункових операцій передбачено лише для класичного РРО (пункт 2 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок № 547)).

Для ПРРО передбачено, що на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Водночас можна користуватись зареєстрованим резервним РРО. На період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн (пункт 12 розділу ІІ, пункт 1 розділу V Порядку № 547).

Отже, чинним законодавством не передбачено реєстрації та ведення КОРО, а також подання пов’язаної з цим звітності, при використанні ПРРО.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).