Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.10.2026 р. № 5872/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

     Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток підприємств і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Товариство є власником нерухомого майна (нежитлової будівлі) та планує укласти договір оренди частини зазначеного нерухомого майна з юридичною особою – платником ПДВ.

З огляду на існуючі ризики пошкодження майна або його знищення внаслідок збройної агресії російської федерації сторони договору мають намір окремо врегулювати розподіл відповідного майнового ризику. Проектом договору передбачається самостійне грошове зобов’язання орендаря щодо компенсації орендодавцю майнових втрат у разі пошкодження або знищення будівлі внаслідок визначеної договором воєнної події, зокрема ракетного удару, удару БПЛА, вибуху боєприпасу або вибухового пристрою, диверсії, терористичного акту та інших прямо передбачених договором подій.

Зазначена компенсація:

- не є орендною платою;

- не є оплатою товарів, робіт або послуг, що надаються Товариством орендарю;

- не є платою за передачу права власності на пошкоджене або знищене майно;

- має виключно компенсаційний характер та спрямована на відшкодування майнових втрат власнику будівлі.

У разі часткового пошкодження розмір компенсації визначатиметься виходячи з документально підтвердженої вартості відновлення пошкодженого майна.

У разі повного знищення, технічної неможливості відновлення або досягнення встановленого договором порогу вартості відновлення передбачається виплата погодженої сторонами компенсації вартості будівлі.

Виплата забезпечуватиметься безвідкличною безумовною банківською гарантією.

При придбанні по договору купівлі- продажу від 31.01.2008 до складу податкового кредиту Товариства була включена сума ПДВ згідно з отриманою податковою накладною. При здійсненні капітальних поліпшень суми ПДВ до складу податкового кредиту Товариства не включалися.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

1.Чи є обʼєктом оподаткування ПДВ отримання Товариством від орендаря грошової компенсації майнових втрат у разі пошкодження або знищення належного Товариству нерухомого майна?

Чи виникає у Товариства у звʼязку з отриманням такої компенсації обовʼязок нарахувати податкові зобовʼязання з ПДВ та скласти податкову накладну?

Чи впливає на зазначене те, що при здійсненні капітальних поліпшень нерухомого майна суми ПДВ до податкового кредиту не включалися?

2. Яким чином для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств відображається отримана ТОВ компенсація у разі:

а) часткового пошкодження будівлі;

б) повного знищення будівлі або неможливості її подальшого відновлення?

Чи включається така компенсація до бухгалтерського фінансового результату Товариства та, відповідно, до об’єкта оподаткування податком на прибуток? 

Яким чином при повному знищенні та списанні будівлі враховується її залишкова бухгалтерська та податкова вартість при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Щодо податку на додану вартість (питання 1)

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається, зокрема, ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). 

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктами 201.1, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (стаття 4 Закону № 996).

Водночас звернення не містить достатньої інформації для однозначної ідентифікації економічної та юридичної сутності операцій, що здійснюються платником податку, а також правовідносин між сторонами таких операцій.

Таким чином, якщо кошти, що отримуються орендодавцем від орендаря в описаній у зверненні ситуації, за своєю сутністю є відшкодуванням шкоди внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, то такі кошти до бази оподаткування ПДВ постачальника (орендодавця) не включаються. За такою операцією податкові зобовʼязання з ПДВ не нараховуються та податкова накладна не складається.

Якщо такі кошти за своєю сутністю є компенсацією (відшкодуванням) вартості втраченого (знищеного) майна / ремонту пошкодженого майна, яка здійснюється орендарем, то сума такого відшкодування включається до бази оподаткування ПДВ орендодавця (незалежно від того, чи включалися суми ПДВ, сплачені при здійсненні орендодавцем капітальних поліпшень, до складу податкового кредиту). За такою операцією платник податку зобовʼязаний нарахувати податкові зобовʼязання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

З урахуванням норм підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили не є постачанням товарів (за умови надання платником податку контролюючому органу відповідного документа).

Кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин має розглядатися з урахуванням договірних умов та суттєвих обставин здійснених господарських операцій, а також первинних документів, оформлених за такими операціями.

Щодо податку на прибуток підприємств

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 розділу ІІ ПКУ).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму отриманої платником податку на прибуток підприємств (орендодавець,  власник будівлі) компенсації на відшкодування його майнових втрат у разі пошкодження майна (основних засобів).

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону № 996).

Отже, питання формування доходів у бухгалтерському обліку на суму отриманої платником податку на прибуток підприємств (орендодавець,  власник будівлі) компенсації на відшкодування його майнових втрат у разі пошкодження майна (основних засобів) належить до компетенції до Міністерства фінансів України.

Списання знищених виробничих та невиробничих основних засобів здійснюється відповідно до статті 138 розділу ІІІ ПКУ.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Згідно з підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПКУ термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

У разі знищення основних засобів, призначених для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень статті 138 розділу ІІІ ПКУ.

У разі знищення основних засобів платника податку на прибуток, що належать до невиробничих основних засобів, такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування суму залишкової вартості такого об'єкта невиробничих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.