Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.09.2026 р. № 5728/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД _______» (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань оподаткування благодійної організації у статусі неприбуткової організації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Благодійний фонд перебуває у статусі неприбуткової організації. Основною метою Благодійного фонду є провадження благодійної діяльності у сфері поліпшення соціально-економічного становища, сприяння фінансовому забезпеченню реалізації державної політики у сфері розвитку освіти, науки, об’єднання фінансово-економічного, науково-технічного потенціалу засновників і учасників такого фонду для розробки та реалізації програм, проєктів, спрямованих на розвиток аграрної галузі України та всебічний розвиток ______ університету, підвищення ефективності освітнього процесу та наукової діяльності.

Благодійним фондом планується реалізація благодійного проєкту, метою якого є забезпечення бюджетної установи електричною енергією та сприяння безперебійному функціонуванню її об’єктів. У межах зазначеного проєкту Благодійним фондом розглядається реалізація таких заходів: за рахунок власних та залучених благодійних коштів придбати генеруючі установки, зокрема сонячні електростанції та необхідне обладнання до них; поставити вказане обладнання на баланс Благодійного фонду; встановити зазначене обладнання на об’єктах бюджетної установи; здійснювати виробництво електричної енергії за допомогою таких генеруючих установок та передавати бюджетній установі електричну енергію, вироблену зазначеними установками, безоплатно як благодійну допомогу, без отримання Благодійним фондом плати, компенсації чи іншої зустрічної вигоди.

При цьому Благодійним фондом не планується здійснювати продаж електричної енергії бюджетній установі та відсутня мета отримання прибутку від зазначеної діяльності.

З огляду на викладене у зверненні Благодійного фонду поставлено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи має право благодійний фонд, який не є виробником або постачальником електричної енергії у розумінні законодавства про ринок електричної енергії, придбати генеруючі установки (сонячні електростанції) за рахунок благодійних коштів та використовувати їх для виробництва електричної енергії з метою безоплатного надання такої електричної енергії бюджетній установі як благодійної допомоги?

2. Чи вважається безоплатне надання бюджетній установі електричної енергії,

виробленої за допомогою придбаних Благодійним фондом генеруючих установок, благодійною допомогою відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами)  (далі – Закон № 5073)?

3. Чи виникає у Благодійного фонду обов’язок зі сплати податку на додану вартість (ПДВ) у зв’язку з безоплатним переданням бюджетній установі електричної енергії, виробленої за допомогою належних такому фонду генеруючих установок? У разі, якщо така операція є об’єктом оподаткування ПДВ, яким є порядок визначення бази оподаткування та податкових зобов’язань?

4. Чи має значення для цілей оподаткування ПДВ те, що електрична енергія не продається, а безоплатно передається бюджетній установі саме як благодійна допомога для забезпечення його діяльності?

5. Чи виникають у Благодійного фонду будь-які інші податкові зобов’язання у зв’язку з придбанням, встановленням та експлуатацією генеруючих установок і безоплатним наданням бюджетній установі виробленої ними електричної енергії, зокрема з податку на прибуток підприємств?

6. Чи може вплинути надання такої благодійної допомоги Благодійним фондом на його податковий статус як неприбуткової організації?

Щодо запитань 1 та 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та виконання правочинів, здійснення благодійної діяльності, виробництва та реалізації електричної енергії не належать до компетенції ДПС і регулюються нормами цивільного законодавства та іншими спеціальними нормативно-правовими актами у відповідній сфері.

Як визначено у п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються  Законом № 5073, що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Благодійною діяльністю згідно з п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 є добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Засади діяльності благодійних організацій встановлено ст. 11 Закону  № 5073.

Так, згідно з частиною першою ст. 11 Закону № 5073 метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).

Благодійні організації самостійно визначають сфери, види, місце (територію), строки і бенефіціарів благодійної діяльності в установчих документах, благодійних програмах або інших рішеннях органів управління (частина третя  ст. 11 Закону № 5073).

На підставі п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073 бенефіціаром є набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.

Благодійна програма – це комплекс благодійних заходів у сферах, визначених Законом № 5073 (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та        ст. 5 Закону № 5073.

Згідно з пунктами 1 та 8 частини другої ст. 3 Закону № 5073 до сфер благодійної діяльності віднесено, зокрема, освіту, науку і наукові дослідження.

Статтею 5 Закону № 5073 передбачений перелік видів благодійної діяльності, який включає у тому числі безоплатну передачу у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав (п. 1 частини першої ст. 5 Закону № 5073).

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).

Відповідно до ст. 16 Закону № 5073 благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (зі змінами) (далі – Закон № 2019), який регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Виробник електричної енергії – суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії (п. 24 частини першої ст. 1 Закону № 2019).

Формування та реалізацію державної політики в електроенергетиці, як встановлено частиною другою ст. 5 Закону № 2019, здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Регулятор (яким згідно з п. 155 частини першої ст. 1 Закону № 2019 є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) та інші органи державної влади відповідно до законодавства.

Міністерство енергетики України (Міненерго), як визначено п. 1 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507 (зі змінами),  є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема: формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, комплексі; формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (зі змінами) є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Отже, питання порядку виробництва суб’єктами господарювання електричної енергії з використанням власних генеруючих установок (сонячних електростанцій) та подальшого передання такої електричної енергії споживачам, у тому числі шляхом безоплатного передання, належать до компетенції Міністерства енергетики України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому вбачається, що здійснення виробництва електричної енергії безпосередньо благодійною організацією є несумісним із цілями, сферами та видами благодійної діяльності, встановленими Законом № 5073.  

Щодо запитань 3 та 4

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.  

Згідно з підпунктами «а» – «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). 

Операції, зазначені у ст. 185 Кодексу, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 Кодексу, яка є основною, а саме 20 відсотків (п. 194.1 ст. 194 Кодексу). 

Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 та 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Підпунктом 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах. 

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст. 3 Закону  № 5073.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI Кодексу підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV Кодексу), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Пунктом 215.1 ст. 215 розділу VI Кодексу встановлено, що до підакцизних товарів, зокрема,  належить електрична енергія.

Водночас відповідно до абзацу 4 п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. До наведених у п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу операцій норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу не застосовуються.  

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ (у тому числі звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ) операціях та/або в негосподарській діяльності платника податку.

Таким чином, у разі здійснення операцій з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі товарів (у тому числі благодійної допомоги) зазначеній у абзаці 4 п. 32¹ підрозділу 2
розділу XX Кодексу категорії суб’єктів (крім випадку, якщо така операція підлягатиме оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою ПДВ), у розумінні норм, визначених вказаним вище пунктом Кодексу, така операція не є постачанням товарів, при цьому норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу до такої операції                                не застосовуються.

Якщо ж суб’єкт (бюджетна установа), якій фонд планує передавати безоплатно як благодійну допомогу електричну енергію, вироблену власними генеруючими установками, не належить до категорії суб’єктів, зазначених у абзаці 4 п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу, то операції з надання такої благодійної допомоги є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому такі операції  не звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, оскільки у даному випадку як благодійна допомога передається підакцизний товар, зазначений у розділі VI Кодексу (електрична енергія).

Базою оподаткування за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є їх договірна вартість, яка не може бути нижче звичайних цін, за винятком, зокрема, електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Отже, якщо електроенергія передається безоплатно (не за ціною, яка склалася на ринку електричної енергії), то базою оподаткування за операцією з її передачі (постачання) є  звичайна ціна.

Щодо запитань 5 та 6

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Як встановлено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,  не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені  п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Крім того, згідно з п.п. 133.4.4 ¹ п. 133.4 ст. 133 Кодексу виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру, за умови що такі компенсації та інші виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами та  не суперечать Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 5073). Розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати 25 відсотків суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Тож обов’язковими умовами для благодійної організації у статусі неприбуткової організації є, зокрема, використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного Закону № 5073 (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), а також заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску, виплати компенсацій та інших виплат на користь працівників благодійної організації у встановленому Кодексом порядку), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.   

Отже, оскільки здійснення безпосередньо благодійною організацією у статусі неприбуткової організації виробництва електричної енергії для подальшого передання іншим організаціям, у тому числі безоплатно, є несумісним із цілями, сферами та видами благодійної діяльності, встановленими Законом № 5073, спрямування доходів такої благодійної організації для здійснення зазначеної діяльності є нецільовим використанням коштів такої неприбуткової організації та призводитиме до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування такої організації у Реєстрі.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених  п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Водночас безоплатне передання благодійною організацією у статусі неприбуткової організації майна у вигляді генеруючих установок (сонячних електростанцій), придбаного за рахунок благодійних коштів, у вигляді благодійної допомоги закладу освіти, що є бюджетною установою, у межах виконання благодійного проєкту згідно зі статутною діяльністю благодійної організації не є підставою для втрати такою організацією статусу неприбуткової організації та виключення її із Реєстру.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).