Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2026 р. № 5751/ІПК/99-00-21-01-01 ІПК
Державна податкова служба України за результатом розгляду звернень Представництва про надання роз’яснення щодо окремих питань оподаткування нерезидентів, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, юридична особа – нерезидент (далі – Компанія), створена та зареєстрована відповідно до законодавства Швейцарської Конфедерації, має в Україні акредитоване Представництво, яке здійснює дослідження кон’юнктури ринку медичного обладнання та вивчення громадської думки оснащеності медичних закладів медичним обладнанням, утримується за рахунок цільового фінансування Компанії.
Компанія планує придбати у власність, розташовану в Україні нежитлову комерційну нерухомість (офіс) (далі – Об’єкт), у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні з метою подальшої передачі в оренду за договором резиденту України (далі – Орендар) для ведення нею комерційної діяльності згідно статуту.
Право власності на офіс буде зареєстровано безпосередньо за Компанією. До придбання нерухомого майна Компанія має намір виконати передбачені Кодексом та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим
наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, облікові й реєстраційні дії.
Після державної реєстрації права власності Компанія планує подати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у строк, установлений п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, а також інші повідомлення та документи, подання яких є обов’язковим.
Представництво на підставі належним чином оформленої довіреності від Компанії та за рахунок цільового фінансування планує подавати від її імені документи до контролюючих органів, сплачувати податки, збори та обов’язкові платежі, пов’язані з придбанням і володінням нерухомим майном, а також нести необхідні витрати з оформлення та супроводу відповідних правочинів.
У платіжних документах передбачається зазначати Компанію та її податковий номер як платника, податковий обов’язок якого виконується.
Об’єкт не передаватиметься на баланс Представництва, не відображатиметься в його бухгалтерському обліку, не амортизуватиметься ним та не використовуватиметься у його діяльності.
Стороною договору оренди та отримувачем орендного доходу буде безпосередньо Компанія. Участь Представництва обмежуватиметься поданням документів і здійсненням платежів за довіреністю.
Представництво не визначатиме комерційних умов оренди, не укладатиме договір оренди від власного імені та не здійснюватиме оперативного управління Об’єктом.
Під час виплати доходу Компанії Орендар утримуватиме та сплачуватиме податок з доходів нерезидента у порядку, передбаченому п. 141.4 ст. 141 Кодексу, з урахуванням положень міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.
У зв’язку з викладеним Представництво просить надати роз’яснення з таких питань:
1. Які саме облікові та реєстраційні дії зобов’язана вчинити Компанія до придбання Об’єкта та після державної реєстрації права власності на нього, зважаючи на те, що Компанія вже перебуває на обліку в контролюючих органах України? Зокрема, чи потрібно подавати заяву за формою № 1-ОПН, повідомлення за формою № 20-ОПП та/або заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку, до якого контролюючого органу та в які строки подаються відповідні документи?
2. Які податкові обов’язки виникають у Компанії як покупця у зв’язку з виплатою іншому нерезиденту (продавцю) доходу від відчуження нерухомого майна, розташованого в Україні, з урахуванням п.п. «д» п.п. 141.4.1 п. 141.4
ст. 141 Кодексу? Чи зобов’язана Компанія утримати податок з такого доходу, стати на облік як платник податку та подати відповідну звітність, і в якому порядку?
3. Чи має право Представництво як уповноважений представник Компанії подавати від її імені податкову звітність та інші документи, а також за рахунок цільового фінансування Компанії сплачувати податок на нерухоме майно, інші податки, збори й обов’язкові платежі, пов’язані з придбанням та володінням Об’єктом? Чи вважатиметься податковий обов’язок Компанії належно виконаним за умови зазначення в платіжній інструкції найменування та податкового номера Компанії, та які реквізити і призначення платежу необхідно зазначати?
4. Чи утворює саме по собі придбання Компанією у власність Об’єкта та подальша передача його в оренду резиденту України постійне представництво Компанії в Україні у розумінні п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та ст. 5 Конвенції за умови, що Представництво не використовує Об’єкт, не укладає та не супроводжує договір оренди й не отримує орендних платежів?
5. Який порядок оподаткування доходу Компанії від надання Об’єкта в оренду: шляхом утримання Орендарем податку з доходів нерезидента відповідно до п.п. «ґ» п.п. 141.4.1 та п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу чи за правилами оподаткування прибутку нерезидента, який здійснює діяльність в Україні через постійне представництво (п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу)? Чи підлягає такий дохід віднесенню до результатів діяльності Представництва/Компанії за наведених фактичних обставин? Які положення Конвенції застосовуються до такого доходу та які документи відповідно до ст. 103 Кодексу Компанія має надати Орендарю для їх застосування?
6. Які обов’язки з податку на додану вартість виникають у Компанії та Орендаря у зв’язку з наданням в оренду нерухомого майна, розташованого на митній території України, з урахуванням п. 180.2 ст. 180, п.п. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 та ст. 208 Кодексу? Чи виникає у Компанії обов’язок (або право) реєстрації платником податку на додану вартість за наведених умов? Які наслідки з податку на додану вартість має операція з придбання Об’єкта в нерезидента?
7. Чи визнаються операції Компанії з придбання Об’єкта в нерезидента та/або з передачі Об’єкта в оренду резиденту України контрольованими операціями у розумінні п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу та чи виникає обов’язок подання звіту про контрольовані операції у разі досягнення встановлених вартісних критеріїв з урахуванням надання цільового фінансування Представництву?
Щодо питання 1
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Кодексу платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 64.5 ст. 64 Кодексу та п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588 визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591), або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 статті 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець;
до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, - до контролюючого органу за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.
Відповідно до п. 133.3 ст. 133 Кодексу нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України через своє постійне представництво, визначене п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реєструється платником податку на прибуток у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому розділом V Порядку № 1588. Після взяття на облік такий нерезидент включається до реєстру платників податків - нерезидентів з установленням ознаки платника податку на прибуток.
Основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації - контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до абзацу першого п. 64.5 ст. 64 Кодексу.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, нерезидент зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву за ф. № 1-ОПН та уточнені документи у порядку визначеному розділом ІХ Порядку № 1588.
Згідно з розділом VІІ Порядку № 1588 якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за основним місцем обліку, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків -зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП).
Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20 ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП), поданої платником відповідно до розділу VIIІ Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування.
У разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у заяві за ф. № 20-ОПП, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.
Згідно з п. 8.2 розділу VIII Порядку № 1588 відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об’єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі.
Юридична особа інформує про всі об’єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.
Відповідно до п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 подається заява за ф. 20-ОПП протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
При розгляді звернення встановлені такі фактичні обставини. За даними ДПС Компанія та Представництво перебувають на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, Центральній ДПІ (основне місце обліку). В інших контролюючих органах за неосновним місцем обліку Компанія та Представництво на обліку не перебувають. В реєстрі платників податків – нерезидентів Компанія зареєстрована як платник податку на прибуток, а Представництво має статус постійного представництва у розумінні підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
Як зазначено у зверненні, Компанія планує придбати розташовану в Україні нежитлову комерційну нерухомість (офіс), яка не буде передаватись на баланс Представництва. У запиті не зазначено де знаходиться така нерухомість або чи знаходиться вона на території адміністративно – територіальної одиниці за основним місцем обліку Компанії.
Враховуючи викладені норми законодавства та фактичні обставини висновок з питання 1 такий.
Оскільки Компанія та Представництво вже перебувають на обліку як платники податків із визначеним основним місцем обліку та не йдеться про внесення змін у документи, які подавались для взяття на облік, з наведених фактичних обставин (у зв’язку з придбанням нерухомості Компанією) не вбачається потреби у поданні Компанією та Представництвом заяв за ф. № 1-ОПН.
Протягом 10 робочих днів після державної реєстрації купівлі нерухомого майна Компанія має подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву за ф. № 20-ОПП з відомостями про таку нерухомість як про об’єкт оподаткування.
Якщо нерухомість знаходиться на території адміністративно-територіальної одиниці за основним місцем обліку Компанії, заява за ф. № 17-ОПП не подається. Якщо нерухомість знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, Компанія має стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням такої нерухомості. Для цього достатньо проставити позначку про взяття на облік за неосновним місцем обліку в заяві за ф. № 20-ОПП. За наявності такої позначки в заяві за ф. № 20-ОПП, заява за ф. № 17-ОПП Компанією не подається, за відсутності – подається заява за ф. № 17-ОПП.
Представництво за наведених фактичних обставин заяв за ф. № 17-ОПП та за ф. № 20-ОПП не подає.
Щодо питань 2-4
Відповідно до п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу, платниками податку на прибуток підприємств визначаються нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.
При цьому, взяття нерезидента на облік через придбання нерухомості не означає автоматичного визнання його діяльності в Україні діяльністю через постійне представництво.
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, у разі якщо нерезидент здійснює діяльність, що підпадає під визначення постійного представництва згідно з вимогами п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то такий нерезидент повинен стати на облік у контролюючих органах в якості платника податку на прибуток як нерезидент, що здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво.
Згідно з п. 133.3 ст. 133 Кодексу нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Якщо нерезидент має на території України два і більше постійних представництв, то платником податку на прибуток він реєструється за місцезнаходженням свого постійного представництва, яке було створене першим. У контролюючих органах за місцезнаходженням інших своїх постійних представництв нерезидент підлягає взяттю на облік за неосновним місцем обліку у порядку, визначеному розділом VII Порядку № 1588 (п. 5.2 розділу V Порядку № 1588).
Отже, нерезидент може мати на території України два і більше постійних представництв.
Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.
Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, доходи від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості чи подільного об’єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту (п.п. «д» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Як зазначено у зверненні, Компанія перебуває на обліку як нерезидент-платник податку на прибуток, який здійснює в Україні діяльність через постійне представництво - платник податку на прибуток.
Отже, оскільки нерезидент зареєстрований як такий, що здійснює діяльність в Україні через постійне представництво, то при здійсненні операції з покупки нерухомості в Україні у іншого нерезидента, виплати за такою операцією оподатковуються нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, за ставкою в розмірі 15 відсотків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України.
Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Положення Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал із змінами, внесеними до неї відповідним Протоколом, який ратифіковано Верховною Радою України 18.09.2019 (Закон України № 105-IX) і набрав чинності 16.10.2020 (далі – Конвенція), застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції) та поширюються на податки, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Конвенції).
Статтею 7 (Прибуток від підприємницької діяльності) Конвенції визначено, що «Прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно тієї частини, яка відноситься до цього постійного представництва.».
Отже, виплати, здійснені нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, нерезиденту-продавцю нерухомого майна оподатковуються відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Щодо порядку заповнення платіжної інструкції
Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України представництво є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку, обов’язкові реквізити платіжної інструкції, вимоги щодо їх заповнення визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція № 163).
Згідно з п. 37 розділу ІІ Інструкції № 163 платіжна інструкція повинна містити відповідні обов’язкові реквізити, у т. ч. найменування / прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) платника, код платника та номер його рахунку, а також призначення платежу.
Разом з тим, відповідно до п. 40 розділу ІІ Інструкції № 163 платіжна інструкція може містити також реквізит «Код фактичного платника», коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок № 148) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (зі змінами).
У п. 2 розділу ІІ Порядку № 148 передбачено, що під час сплати податків, зборів, інших платежів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Оскільки відповідно до Інструкції № 163 обов’язкові реквізити платіжної інструкції вже містять реквізити «Код платника» та «Код фактичного платника», то у Порядку № 148 заповнення у «Призначенні платежу» платіжної інструкції зазначених реквізитів вже не передбачено.
Враховуючи викладене, з урахуванням наведених положень Інструкції № 163 при сплаті податкових зобов’язань Компанії у реквізиті «Код платника» або у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції повинен бути заповнений податковий номер Компанії.
Щодо питання 5
Підпунктом 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента. Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.
Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.
Отже, при наданні нерухомого майна в оренду резиденту Україні прибуток нерезидента, який здійснює діяльність через постійне представництво, від такої операції оподатковується відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Щодо питання 6
Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до загального правила визначення місця постачання послуг (п. 186.4 ст. 186 Кодексу) місце постачання послуг визначається як місце реєстрації постачальника, за винятком операцій, зазначених у п. 186.2, 186.3 і 186.31 ст. 186 Кодексу.
Для послуг, що пов’язані із нерухомим майном, відповідно до п.п. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 Кодексу місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна.
Згідно з п. 180.2 ст. 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 2081 Кодексу.
Відповідно до п. 208.2 ст. 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60
