Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.10.2026 р. № 5857/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

     Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством у квітні 2026 року на дату отримання авансу складено податкову накладну та зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Згодом покупцем було повернуто частину товару у зв’язку з виявленням браку, внаслідок чого виникла передоплата на суму вартості такого повернутого товару. Повернення коштів покупцю не здійснювалось. У серпні 2026 року постачальником було відвантажено товар іншої номенклатури за видатковою накладною, сформованою на підставі рахунку-фактури, виписаного у квітні 2026 року.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Які податкові документи має скласти та зареєструвати постачальник продавцю?

2. В яких звітних (податкових) періодах має відображатись кожна з операцій в податковому обліку продавця та покупця?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Строки для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН визначені пунктом 201.10 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V Кодексу).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділом V Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів / послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача − платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів / послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку − постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів / послуг.

Податкові накладні та розрахунки коригування складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Порядок складання розрахунків коригування до податкових накладних визначено пунктами 21 − 28 Порядку № 1307.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, відповідно до статті 192 розділу V Кодексу, або у разі коригування сум податкових зобов’язань відповідно до підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу постачальник (продавець) товарів / послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Пунктом 23 Порядку№ 1307 передбачено, що Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податків під час складання розрахунків коригування відповідно до Кодексу.

Заповнення та подання до контролюючого органу податкової звітності з ПДВ здійснюється платником податку згідно з вимогами, встановленими статтею 203 Кодексу та Порядком заповнення і подання податкової звітності
з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №  159/28289, із змінами (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (пункту 1 розділу III Порядку № 21).

Пунктом 9 розділу III Порядку № 21 передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Податкова накладна складається за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг та повинна відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.

При здійсненні операції з постачання товарів/послуг платник податку – постачальник на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділом V Кодексу, зобов’язаний скласти податкову накладну на отримувача (покупця) товарів/послуг та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексу термін.

У разі виникнення підстав, передбачених пунктом 192.1 статті 192 розділом V Кодексу (в тому числі часткового повернення товару покупцем), постачальник складає розрахунок коригування до такої податкової накладної.

У разі якщо на дату повернення частини товарів сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, тобто ці кошти набувають статусу передоплати за інший товар, то постачальник на зазначену дату на суму коштів, які зараховуються в рахунок оплати іншого товару, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Щодо питання 2

У квітні 2026 року, на дату отримання попередньої оплати за товар, у платника податку виникли податкові зобов’язання з ПДВ, які підлягали відображенню у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період. Відвантаження оплаченого раніше товару у цьому самому звітному (податковому) періоді не призводить до повторного виникнення податкових зобов’язань, оскільки податкові зобов’язання за такою операцією вже виникли на дату отримання попередньої оплати.

У звітному (податковому) періоді, в якому відбулося повернення частини відвантаженого товару, відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділом V Кодексу необхідно було здійснити коригування податкових зобов’язань за «первісною» операцією шляхом складання розрахунку коригування до відповідної податкової накладної. Відповідне коригування податкових зобов’язань відображається у податковій звітності з ПДВ у порядку, встановленому пунктом 192.1 статті 192 розділом V Кодексу.

У разі якщо на дату повернення частини товару сума оплати за нього зараховується в рахунок попередньої оплати іншого товару, то постачальник на зазначену дату на суму коштів, які зараховуються в рахунок попередньої оплати іншого товару, повинен був скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, та відобразити зазначену операцію в податковій декларації з ПДВ відповідного звітного (податкового) періоду.

У звітному (податковому) періоді фактичного постачання раніше оплаченого товару повторне визначення податкових зобов’язань з ПДВ не здійснюється. У разі перевищення вартості фактично поставленого товару над сумою попередньої оплати податкові зобов’язання визначаються щодо суми такого перевищення відповідно до правила «першої події».

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).