Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.10.2026 р. № 5859/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

        Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ______ наукового центру «________» (далі – Науковий центр) від ____ №____ (далі – звернення) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Науковий центр є державною науковою установою, яка має статус неприбуткової організації та утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Основним напрямом діяльності Наукового центру є проведення наукових досліджень у галузі ветеринарної медицини, зокрема, проведення досліджень, випробувань, діагностичних та інших робіт, пов’язаних із забезпеченням ветеринарного благополуччя.

У процесі здійснення статутної діяльності виникла необхідність у придбанні ветеринарних препаратів, у тому числі лікарських засобів ветеринарного призначення, для використання під час проведення наукових досліджень, випробувань, діагностичних та інших робіт. Також розглядається можливість реалізації (передачі за плату) придбаних ветеринарних препаратів іншим юридичним особам, зокрема науковим установам, підприємствам та організаціям, якщо така реалізація безпосередньо пов’язана з виконанням статутних завдань Наукового центру.

Враховуючи викладене вище, у зверненні Наукового центру поставлено такі запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи має право державна неприбуткова наукова установа, включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), здійснювати придбання ветеринарних препаратів у постачальників та їх подальшу реалізацію (передачу за плату) іншим юридичним особам?

2. Чи є здійснення зазначених операцій з придбання та реалізації ветеринарних препаратів підставою для втрати державною установою статусу неприбуткової організації та виключення її з Реєстру за умови, що доходи (прибуток), отримані від таких операцій, використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої установи, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами?

3. Яким є порядок оподаткування податком на прибуток підприємств доходів, отриманих неприбутковою установою від реалізації ветеринарних препаратів, за умови їх використання виключно на фінансування статутної діяльності?

4. Чи виникають у неприбуткової установи податкові зобов’язання з податку на додану вартість (ПДВ) при придбанні та подальшій реалізації ветеринарних препаратів? Якщо так, яким є порядок визначення бази оподаткування та нарахування податкових зобов’язань?

Щодо запитань 1 – 3

За даними інформаційних систем Науковий центр внесено до Реєстру з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0031 (бюджетні установи).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Як встановлено абзацом першим п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.

Відповідно до п.п. 14.1.17. п.14.1 ст. 14 Кодексу термін бюджетна установа вживається у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України (далі – БКУ).

Бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п. 12 частини першої ст. 2 БКУ).

Бюджетні установи здійснюють свою діяльність на основі кошторису, що згідно з п. 30 частини першої ст. 2 БКУ є основним плановим фінансовим документом бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до частини четвертої ст. 13 БКУ власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група – надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 – плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 – надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 – плата за оренду майна бюджетних установ, що здійснюється відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; підгрупа 4 – надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 року № 1180 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами» (зі змінами) (далі – Перелік № 1180).

Зауважимо, що Переліком № 1180 не передбачено здійснення бюджетними науковими установами операцій із закупівлі товарів з метою їх подальшої реалізації.

Отже, в загальному порядку, якщо бюджетну установу включено до Реєстру, то така установа не сплачує податок на прибуток з доходів, передбачених кошторисом та отриманих у законодавчо встановленому порядку, у тому числі від надання платних послуг, за умови, що такі доходи відповідно до кошторису використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу). При цьому доходи бюджетних установ мають використовуватися такими установами для виконання своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

У ситуації згідно зі зверненням надано недостатньо інформації для кваліфікації операцій Наукового центру із придбання ветеринарних препаратів у постачальників та їх подальшої реалізації (передачі за плату) іншим юридичним особам, у тому числі щодо нормативних документів, як таких, що відповідають меті (цілям, завданням) та напрямам діяльності, визначеним установчими документами зазначеної бюджетної установи.

З огляду на викладене вище вбачається, що здійснення Науковим центром у статусі неприбуткової організації операцій із придбання ветеринарних препаратів у постачальників для їх подальшої реалізації (передачі за плату) іншим юридичним особам, враховуючи що такі операції з перепродажу товарів не передбачені Переліком № 1180, а також у зверненні не зазначено інших нормативних документів, якими надається право такій бюджетній установі здійснювати такі операції із продажу товарів, призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо перебування такого Наукового центру у Реєстрі, оскільки така діяльність не пов’язана з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами зазначеної бюджетної установи на підставі профільного законодавства.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо запитання 4

За даними інформаційної системи ДПС Науковий центр зареєстрований як платник ПДВ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 194.1 ст. 194 Кодексу встановлено, що операції, зазначені у ст. 185 Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 Кодексу, яка є основною.

Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Кодексу податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Пунктами 201.1, 201,7 та 201.10 ст. 201 Кодексу встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене, оподаткуванню ПДВ підлягають операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а не операції з їх придбання.

Отже, при здійсненні операції з постачання товарів/послуг (зокрема, ветеринарних препаратів) платник податку (в т.ч. неприбуткова установа) повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до норм п. 188.1 ст. 188 Кодексу, а саме виходячи із договірної вартості товарів/послуг, яка не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, та скласти відповідну податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).