Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування операцій з отримання спонсорської допомоги та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового Кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні Товариство є власником нежитлових будівель, у яких функціонує торговельно-розважальний центр ТРЦ.
У межах своєї господарської діяльності Товариство забезпечує функціонування ТРЦ, зокрема шляхом надання в користування приміщень орендарям та організації комплексного обслуговування об’єкта, що включає технічне, інженерне, експлуатаційне, охоронне та адміністративне забезпечення.
З метою підвищення відвідуваності ТРЦ, формування позитивного іміджу об’єкта та стимулювання купівельного потоку для орендарів, Товариство періодично організовує культурно-розважальні та іміджеві заходи (у тому числі концерти, виступи артистів, публічні події). Для організації таких заходів Товариство залучає третіх осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, на підставі договорів для забезпечення технічного, організаційного та координаційного супроводу заходів. З метою часткового покриття витрат на проведення зазначених заходів Товариство планує залучати юридичних осіб як спонсорів, з якими передбачається укладення договорів про надання спонсорської допомоги.
При цьому договори про надання спонсорської допомоги не передбачають обов’язку Товариства щодо надання спонсорам рекламних, маркетингових чи інших послуг, а також не містять вимог щодо досягнення будь-якого визначеного економічного або маркетингового результату для спонсора.
Разом з цим виходячи із змісту питання Товариством планується демонстрація найменування спонсора його торгової марки під час проведення вищезазначених заходів.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з отримання Товариством грошових коштів від спонсора за договором про надання спонсорської допомоги у випадку, якщо Товариством буде здійснена демонстрація найменування спонсора та/або його торговельної марки (логотипу) спонсора під час проведення заходу?
2) чи виникають у Товариства податкові зобов’язання з ПДВ у разі отримання таких коштів як спонсорської допомоги за описаних умов?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, регулюються Законом України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» зі змінами (далі – Закон № 270).
Відповідно до статті 1 розділу I Закону № 270 спонсорство – добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно власного імені, найменування, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару, торговельної марки, яка знаходиться у власності таких осіб або правомірно ними використовується (пункт 25 частини першої статті 1 Закону № 270).
Сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ є безповоротною фінансовою допомогою.
Враховуючи викладене вище, спонсорська допомога для цілей оподаткування розглядається як безповоротна фінансова допомога.
Підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку,
фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу V ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо.
Щодо питань 1 – 2
Кошти, отримані Товариством від Спонсора за договором спонсорства, не можуть бути визнані безповоротною фінансовою допомогою, оскільки спонсорство натомість передбачає отримання спонсорами послуг з популяризації виключно власного імені, найменування, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару, торговельної марки, яка знаходиться у власності таких осіб або правомірно ними використовується, що відноситься до складових рекламних послуг.
Таким чином, операції з отримання Товариством таких коштів в обмін на популяризацію його імені, найменування та/або знака, логотипу, розміщення відповідної інформації на інформаційних ресурсах Товариства тощо у розумінні підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ є операцією з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ (якщо операція здійснюється платником ПДВ та місцем постачання таких послуг відповідно до статті 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України).
Згідно з пунктом 186.3 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Отже, операція з постачання рекламних послуг платником податку, місце постачання яких визначено на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ.
За такою операцією платник ПДВ – постачальник таких послуг (Товариство) згідно з вимогами статей 187 та 201 розділу V ПКУ зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на покупця (спонсора), а також зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
При цьому така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для покупця (спонсора – платника ПДВ) на включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |