Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.10.2026 р. № 5864/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

     Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні та документів, доданих до нього, Товариство є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків та не зареєстроване платником ПДВ. Відповідно до грантової угоди грантодавцем/надавачем фінансування є European Innovation Council and SMEs Executive Agency (далі - EISMEA), Товариство є отримувачем та бенефіціаром. Проєкт реалізується в межах програми «Horizon Europe». Згідно з умовами угоди фінансування має цільове призначення та використовується виключно для реалізації проєкту, при цьому грантові кошти не є оплатою за товари/послуги, поставлені Товариством EISMEA.

Проєкт зареєстровано як міжнародний науково-технічний проєкт наказом Міністерства освіти і науки України, що підтверджується реєстраційною карткою.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

1. Чи є отримання Товариством початкового попереднього грантового фінансування від EISMEA за грантовою угодою операцією з постачання товарів/послуг у розумінні підпунктів 14.1.185 та 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ? Якщо така операція є об’єктом оподаткування ПДВ, то яке місце її постачання та яка дата виникнення податкових зобов’язань відповідно до статті 187 розділу V ПКУ?

2. Чи включаються суми грантового фінансування до загального обсягу операцій, передбаченого пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ? Чи виникає у Товариства обов’язок реєстрації платником ПДВ під час перебування на третій групі єдиного податку зі ставкою 5 відсотків? Якщо Товариство буде зобов’язане перейти на загальну систему оподаткування внаслідок перевищення граничного обсягу доходу, чи враховуються грантові платежі при визначенні обсягу операцій за останні дванадцять календарних місяців та з якої дати виникає обов’язок реєстрації відповідно до статті 183 розділу V ПКУ?

3. Чи дає реєстраційна картка міжнародної науково-технічної програми або проєкту, оформлена відповідно да наказу МОН, право застосовувати звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ? Чи потрібна для застосування такого звільнення окрема державна реєстрація проєкту згідно з Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153), реєстраційна картка проєкту (програми) та план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги (далі – план закупівлі, МТД)?

4. Чи можуть постачальники товарів/послуг Товариству застосовувати звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ щодо закупівель, які фінансуються за грантові кошти за відсутності реєстрації відповідно до Порядку № 153? Якщо ні, то який перелік реєстраційних дій та документів мають буди оформлені з метою здійснення постачальниками операцій без ПДВ?

5. Чи включаються грантові кошти, отримані Товариством від EISMEA за грантовою угодою, до доходу юридичної особи, яка є платником єдиного податку третьої групи, відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ? Чи застосовується до таких коштів підпункт 12 пункту 292.11 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ з урахуванням підпункту 14.1.277 ¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» (далі - Постанова № 867), цільового характеру коштів, державної реєстрації проєкту та його міжнародно-правової основи? Якщо застосовуються виключення з доходу, чи враховуються такі кошти при визначенні граничного обсягу доходу за пунктом 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV ПКУ?

6. Чи містить угода про участь України у програмі «Horizon Europe», правила, які відповідно до пункту 3.2 статті 3 розділу І ПКУ впливають на визначення доходу платника єдиного податку або інший податковий режим грантового фінансування? Якщо так, просимо зазначити конкретні положення угоди та порядок їх практичного застосування Товариством?

7. Яка сума фінансування має враховуватися у складі доходу Товариства, якщо контролюючий орган дійде висновку про включення гранту до доходу: 395 971,50 євро, передбачені грантовою угодою, чи 371 223,28 євро, фактично зараховані на банківський рахунок Товариства після утримання EISMEA суми 24 748,22 євро у межах Mutual Insurance Mechanism? Чи вважається утримана сума 24 748,22 євро отриманою Товариством або використаною від його імені для цілей статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ?

8. Яка дата є датою отримання доходу відповідно до пункту 292.6 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ, якщо контролюючий орган дійде висновку про включення гранту до доходу: дата фактичного зарахування початкового попереднього фінансування на банківський рахунок Товариства чи дата затвердження результатів виконання за грантовою угодою? За яким офіційним курсом НБУ відповідно до пункту 292.5 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ сума такого доходу має бути перерахована у гривні?

9. Якщо грантові кошти включаються до доходу Товариства та спричиняють перевищення граничного обсягу доходу, просимо визначити дату, з якої Товариство зобов’язане перейти на загальну систему оподаткування; ставку єдиного податку до доходу в межах установленого ліміту; ставку єдиного податку до суми перевищення відповідно до підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 глави 1 розділу ХІV ПКУ, а також суму доходу, що включається до бази нарахування війського збору і ставку війського збору щодо доходу в межах ліміту та суми перевищення?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Пунктом 3.1 статті 3 розділу I ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (пункт 3.2 статті 3 розділу І ПКУ).

Статтею 30 розділу І ПКУ визначено, що податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 30.9 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга надається шляхом: податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору, зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору, встановлення зниженої ставки податку та збору і звільнення від сплати податку та збору.

Угода про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони-1 (далі - Угода про асоціацію) ратифіковано Законом України від 3 травня 2022 року № 2233-IX «Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Угода про асоціацію передбачає, що Сторони повинні розвивати та посилювати своє науково-технічне співробітництво з метою сприяння як самому науковому розвитку, так і посиленню їх наукового потенціалу для вирішення національних та глобальних викликів.

Відповідно до пункту 13 статті 2 Угоди про асоціацію Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб товари та послуги, придбані в Україні або імпортовані в Україну, які частково або повністю фінансуються відповідно до угод про гранти та/або контрактів, укладених для реалізації діяльності відповідно до цієї Угоди, звільняються від митних зборів, імпортних мит та інших фіскальних зборів, включаючи ПДВ, які застосовуються в Україні.

Відповідно до підпункту 14.1.277¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ бюджетний грант - це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом.

Перелік надавачів бюджетних грантів затверджений Постановою № 867.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 МТД є фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; грантовою угодою - угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми); виконавцем - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); учасником закупівлі - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду (договір, контракт) з субпідрядником та забезпечує закупівлю та ввезення на митну територію України товарів для реципієнта за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми).

Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проєктів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі – план закупівлі) передбачає, зокрема, зазначення інформації щодо субпідрядника та учасника закупівлі проєкту МТД, що залучаються до реалізації такого проєкту, із зазначенням їх найменувань, кодів згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності), реквізитів відповідних договорів та граничних сум коштів, передбачених в таких договорах.

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти МТД за проєктом (програмою) (далі – Інформаційне підтвердження) за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України.

Для цілей оподаткування ПДВ місце постачання послуг визначається за правилами, встановленими пунктами 186.2 – 186.4  статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 − 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Зокрема, такою особою є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Операції, які не є об’єктом оподаткування, не приймаються у розрахунок для визначення граничного обсягу операцій, по досягненню якого особа повинна зареєструватися як платник ПДВ.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 глави 1 розділу ХІV ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 глави 1 розділу ХІV ПКУ)

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу ХІV ПКУ платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої групи визначено статтею 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ .

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ .

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший пункту 292.6 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ).

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом (абзац другий пункту 292.6 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ).

Пунктом 292.13 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ визначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 глави 1 розділу ХІV ПКУ .

Частиною 5 пункту 296.1 статті 296 глави 1 розділу ХІV ПКУ визначено, що юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

До складу доходу, визначеного статтею 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ , не включаються, зокрема:

суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку - юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання (абзац перший підпункт 12 підпункту 292.11 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ).

У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку - юридична особа зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою пунктом 293.5 статті 293 глави 1 розділу ХІV ПКУ (абзац другий підпункту 12 пункту 292.11 статті 292 глави 1 розділу ХІV ПКУ).

Щодо питання 1

Факт отримання Товариством коштів початкового попереднього грантового фінансування від EISMEA за грантовою угодою не є визначальним для цілей оподаткування ПДВ, оскільки об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є операції з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких є митна територія України, а не саме отримання коштів.

Якщо отримані Товариством кошти не є оплатою (компенсацією) вартості товарів/послуг, що постачаються Товариством EISMEA або третім особам та не передбачають виникнення у Товариства зобов’язання щодо постачання товарів/послуг, то така операція не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг та не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Якщо ж отримані кошти за своєю економічною сутністю є оплатою (компенсацією) вартості товарів/послуг, які постачаються EISMEA або третім особам, то сума таких коштів включається до бази оподаткування ПДВ відповідно до пункт 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, а операції з постачання таких товарів/послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, крім випадків, коли для відповідних операцій передбачено