X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.10.2026 р. № 5868/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

      Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо окремих питань, пов’язаних із безоплатною передачею товарів та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство отримало лист-запит від благодійного фонду з проханням надати благодійну допомогу у вигляді конкретної кількості ноутбуків, моніторів, мобільної робочої станції для подальшої передачі військовій частині. Товариство придбало у ФОП неплатника ПДВ відповідну техніку та безоплатно передало її благодійному фонду за актом приймання-передачі благодійної допомоги. В свою чергу благодійний фонд надав Товариству звіт про використання отриманої благодійної допомоги, де чітко зазначено, що отримувачем благодійної допомоги є військова частина.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи може Товариство скористатися пільгою та не складати податкову накладну на благодійний фонд, та не нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання? Якщо ні, то яка відповідальність підприємства за несвоєчасне складання таких податкових накладних?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правове регулювання благодійної допомоги регламентовано нормами Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 5073 суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Розміри ставок ПДВ встановлено статтею 193 розділу V ПКУ.

Підпунктом 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє.

Умовами для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операції з надання благодійної допомоги відповідно до норми підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, зокрема, є:

безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства;

надання допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

У разі недотримання усіх вимог, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Отже, операції Товариства з передачі благодійному фонду благодійної допомоги у вигляді конкретної кількості ноутбуків, моніторів, мобільної робочої станції для подальшої передачі військовій частині підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, за умови дотримання вимог, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

За такими звільненими від оподаткування ПДВ операціями з постачання благодійної допомоги Товариством складаються та реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з позначкою «Без ПДВ».

При цьому за загальними правилами, якщо придбані платником податку з ПДВ товари призначатимуться для використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, то виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Водночас, оскільки Товариством для передачі благодійному фонду придбані товари у ФОП без ПДВ, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у Товариства не виникає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).