Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.10.2026 р. № 5879/ІПК/20-40-24-07-06

     Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та, керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) (далі – Кодекс), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник у зверненні повідомив, що йому належать на праві приватної власності наступні об’єкти житлової нерухомості:

( ) частина квартири, загальною площею ( ) квадратних метрів, яка розташована за адресою: ( ) на підставі свідоцтва про право власності (скан-копія свідоцтва додана до звернення). Ця квартира є об’єктом спільної сумісної власності трьох осіб (платника та його батьків). Право спільної сумісної власності на належну платнику ( ) частину цієї квартири зареєстроване у Державному реєстрі речових прав (копія витягу додана до звернення);

( ) частини квартири, загальною площею ( ) квадратних метрів, розташованої за адресою: ( ). Ця квартира є об’єктом спільної часткової власності декількох осіб (колишнє поняття - «комунальна квартира»). Щодо ( ) частин цієї квартири (які становлять загальну площу ( ) квадратних метрів), то ця її частина у даній квартирі належить платнику та колишньому чоловікові на праві спільної сумісної власності на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (скан-копія рішення додана до звернення). Право спільної сумісної власності на вищевказану частину цієї квартири зареєстроване у Державному реєстрі речових прав (копія витягу додана до звернення).

Станом на дату звернення у платника інших об’єктів нерухомого майна у власності платника не перебуває.

У 2025 та 2026 роках ГУ ДПС виставляло платнику податкові повідомлення – рішення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, стосовно квартири, розташованої за адресою: ( ) (за 2024 та 2025 роки) та квартири, розташованої за адресою: ( ) (за 2025 рік), які були скасовані ГУ ДПС після звернень платника податків (скан-копії листів додані до звернення).

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Враховуючи той факт, що об’єкт житлової нерухомості – квартира, загальною площею ( ) квадратних метрів, яка розташована за адресою: ( ) перебуває у спільній частковій власності декількох осіб, з огляду на норми абзацу а) підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Кодексу, яким чином оподатковується ця квартира податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбаченим статтею 266 Кодексу? Зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повинен платити один із співвласників (тобто платник) за всю квартиру (площа якої становить ( ) квадратних метрів), чи кожен із співвласників за належну йому частку в цій квартирі?

2. Яка сумарна площа об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності платника, складає базу оподаткування в розумінні підпункту 266.2.3 пункту 266.2 статті 266 Кодексу (з огляду на ту обставину, що платник володіє цим майном спільно з іншими особами)? Скільки квадратних метрів складає ця база оподаткування?

3. З огляду на зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, для квартири/квартир незалежно від їх кількості, зменшується на 60 квадратних метрів, передбачене абзаціми 1 і 2 підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, чи виникає у платника обов’язок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачений статтею 266 Кодексу, щодо тих об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності платника?

Щодо питань першого - третього

Згідно зі статтею 355 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (зі змінами) (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦКУ).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (стаття 368 ЦКУ).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (стаття 369 ЦКУ).

Відносини, які виникають у сфері справляння податків та зборів регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Кодексу (підпункт 4.1.1 пункт 4.1 статті 4 Кодексу).

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункти 36.1 і 36.2 статті 36 Кодексу).

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначати, зокрема, суму грошових зобов’язань, передбачених Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункт 54.3 статті 54 Кодексу).

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 Кодексу.

Відповідно до пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Кодексу визначено платників податку в разі перебування, зокрема, об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або у спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Кодексу базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункт 266.3 статті 266 Кодексу).

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 Кодексу.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 квадратних метрів (підпункт «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Враховуючи викладене, якщо фізичні особи є співвласниками житлової нерухомості, яка перебуває у спільній сумісній власності та не поділена між ними в натурі, то платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою. Якщо зазначені власники не дійшли згоди між собою, то визначення платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у даному випадку може бути здійснене у судовому порядку. Водночас це не звільняє контролюючий орган від обов’язку самостійно визначити суму податкового зобов’язання по такому податку.

Крім того, фізичним особам - співвласникам житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, рекомендовано повідомляти контролюючий орган за місцем реєстрації про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, звернувшись із письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно платник є співвласником:

квартири, яка знаходиться за адресою: ( ), вид власності – спільна сумісна, загальна площа – ( ) квадратних метрів;

квартири, яка знаходиться за адресою: ( ), вид власності – спільна сумісна, загальна площа квартири – ( ) квадратних метрів, розмір частки – ( ) (спільна сумісна власність подружжя), загальна площа квартири з урахуванням розміру частки спільної сумісної власності подружжя – ( ) квадратних метрів.

При цьому співвласниками зазначених об’єктів житлової нерухомості, що перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділеної в натурі, не надавалися заяви про визначення за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копій документів наданих до звернення, загальна площа житлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності платника, складає ( ) квадратних метрів, яка з урахуванням зменшення бази оподаткування, передбаченої підпунктом «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, не підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Слід зазначити, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки та нарахованої суми податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Одночасно зауважуємо, що питання державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, у тому числі виділення їх часток, належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.