Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.10.2026 р. № 5881/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – Компанія, ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток операцій від знецінення інвестицій, які обліковуються за собівартістю, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Компанія є оператором електронних комунікацій, який надає послуги мобільного зв’язку та інші електронні комунікаційні послуги та здійснює іншу, зокрема, інвестиційну діяльність.

Компанія складає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

З 2024 року Компанія входить до міжнародної групи «» (далі – Група). У 2024 році Компанія придбала частки у наступних юридичних особах: ТОВ «» (далі – ТОВ1), ТОВ «» (далі – ТОВ2).

В свою чергу ТОВ1 та ТОВ2 володіють частками по 49 відсотків статутного капіталу ТОВ «» (далі – ТОВ3).

Відповідно до своєї облікової політики, Компанія з метою підготовки окремої фінансової звітності обліковує інвестиції в дочірні компанії, в тому числі у ТОВ1 та ТОВ2, за собівартістю.

Існуюча у Групі операційна модель передбачає, що ТОВ3 є основною операційною компанією з надання послуг інтернету абонентам та генерує на собі виручку від продажу цих послуг. З метою надання послуг абонентам, ТОВ3 придбаває послуги доступу до мережі у ТОВ1 та ТОВ2.

Наразі Група планує змінити операційну модель, що передбачає перехід абонентів від ТОВ3 до Компанії, яка генеруватиме виручку від надання послуг інтернету. Також ТОВ1 та ТОВ2 продадуть обладнання ПрАТ «», яка буде надавати Компанії послуги доступу до мережі.

Таким чином, зміни до операційної моделі призведуть до суттєвого зменшення доходів ТОВ1 та ТОВ2 від надання внутрішньогрупових послуг доступу до мережі. Водночас, це призведе до збільшення доходів Компанії.

Керуючись вимогами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 36 «Знецінення активів» (далі – МСБО36), Компанія повинна відобразити у своїй фінансовій звітності витрати по знеціненню інвестицій у ТОВ1 та ТОВ2.

Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності Компанія не формувала резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів (довгострокових фінансових інвестицій) щодо інвестицій у ТОВ1 та ТОВ2.

Міжнародний стандарт фінансової звітності 9 «Фінансові інструменти» (далі – МСФЗ9) застосовується всіма суб’єктами господарювання до фінансових інструментів усіх типів, окрім, між інших, тих часток участі в дочірніх, асоційованих і спільних підприємствах, що обліковуються згідно з Міжнародним стандартом фінансової звітності 10 «Консолідована фінансова звітність» (далі – МСФЗ10), Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 27 «Окрема фінансова звітність» (далі – МСБО27) або Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 28 «Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства» (далі – МСБО28).

Оскільки Компанія обрала в обліковій політиці облік за собівартістю, такі інвестиції виключені зі сфери дії моделі очікуваних кредитних збитків МСФЗ9.

Компанія просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи правильно розуміє ТОВ, що, оскільки ТОВ не формувало резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів (довгострокових фінансових інвестицій) щодо інвестицій у ТОВ1 та ТОВ2, Кодекс не передбачає різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму відображених у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності ТОВ витрат від знецінення інвестицій у ТОВ1 та ТОВ2, які обліковуються за собівартістю?

2. Чи правильно розуміє ТОВ, що, оскільки ТОВ не формувало резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів (довгострокових фінансових інвестицій) щодо інвестицій у ТОВ1 та ТОВ2 та/або інші асоційовані, дочірні та спільні підприємства, облік яких здійснюється ТОВ за методом собівартості, то ТОВ не повинно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від (знецінення) інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, облік яких здійснюється ТОВ за методом собівартості відповідно до положень МСБО27, МСБО36 та облікової політики Компанії, для цілей визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств?

 

Щодо питань 1, 2

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Згідно з п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

Згідно з п.п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Отже, податкові різниці застосовуються до інвестицій в дочірні підприємства у разі застосування методу участі у капіталі або методу пропорційної консолідації.

Відповідно до п. 3 МСБО 28 метод участі в капіталі – це метод обліку, за яким інвестицію первісно визнають за собівартістю, а потім коригують відповідно до зміни частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування після придбання. Прибуток чи збиток інвестора включає частку інвестора в прибутку чи збитку об'єкта інвестування, а інший сукупний дохід інвестора включає його частку в іншому сукупному доході об'єкта інвестування.

Відповідно до п. 10 МСБО27 коли суб’єкт господарювання складає окрему фінансову звітність, він обліковує інвестиції у дочірні, спільні та асоційовані підприємства або:

а) за собівартістю,

б) відповідно до МСФЗ9, або

в) з використанням методу участі в капіталі, як описано в МСБО28.

Відповідно до п.п. «а» п. 4 МСБО 36, положення цього стандарту застосовують до фінансових активів, класифікованих як, зокрема: дочірні підприємства згідно з визначенням МСБО 27.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 2 МСБО36, цей стандарт слід застосовувати для обліку зменшення корисності всіх активів за винятком, зокрема, фінансових активів, на які поширюється сфера застосування МСФЗ9.

Згідно з п. 59 МСБО36 балансову вартість активу слід зменшувати до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення є збитком від зменшення корисності.

Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу, відмінного від гудвілу в попередніх періодах, слід сторнувати, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування активу з моменту визнання останнього збитку від зменшення корисності. Якщо це так, то балансову вартість активу слід збільшити до суми його очікуваного відшкодування, за винятком випадків, наведених у п. 117. Таке збільшення є сторнуванням збитку від зменшення корисності (п. 114 МСБО 36).

Збільшена балансова вартість іншого, ніж гудвіл, активу внаслідок сторнування збитку від зменшення корисності не повинна перевищувати балансову вартість (за вирахуванням амортизації), яку б визначили, якби збиток від зменшення корисності не визнали для активу в попередні роки (п. 117 МСБО 36).

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Отже, у разі зменшення корисності фінансових інвестицій в дочірні підприємства, які обліковуються за собівартістю, у ТОВ виникає обов’язок зі збільшення фінансового результату до оподаткування:

на суму витрат на формування резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів (довгострокових фінансових інвестицій) відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів (довгострокових фінансових інвестицій).

Крім того, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів (довгострокових фінансових інвестицій)), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Враховуючи наведене, Кодекс не передбачає різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму відображених у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності платника податків витрат від знецінення інвестицій у дочірні підприємства, які обліковуються за собівартістю, якщо такий платник податків не формував резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів (довгострокових фінансових інвестицій)) щодо інвестицій у дочірні підприємства.

Відповідно, у разі, якщо платник податку на прибуток не формував резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів (довгострокових фінансових інвестицій)) щодо інвестицій у дочірні підприємства, облік яких здійснюється ним за методом собівартості, то такий платник податку на прибуток не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від знецінення інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, облік яких здійснюється за методом собівартості відповідно до положень міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та облікової політики платника податку, для цілей визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами).

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку інвестицій у дочірні підприємства належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).